Рік, що закінчується 31 грудня 2025 року

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України – гривня.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

ОСНОВНІ ПРИПУЩЕННЯ, ОЦІНКИ ТА СУДЖЕННЯ.

При підготовці фінансової звітності Товариство здійснює оцінки та припущення, які мають вплив на елементи фінансової звітності, ґрунтуючись на МСФЗ, МСБО та тлумаченнях, розроблених Комітетом з тлумачень міжнародної фінансової звітності. Оцінки та судження базуються на попередньому досвіді та інших факторах, що за існуючих обставин вважаються обґрунтованими і за результатами яких приймаються судження щодо балансової вартості активів та зобов'язань. Хоча ці розрахунки базуються на наявній у керівництва Товариства інформації про поточні події, фактичні результати можуть зрештою відрізнятися від цих розрахунків. Під час здійснення судження керівництво Товариства посилається на прийнятність наведених далі джерел та враховує їх у низхідному порядку:

а) вимоги в МСФЗ, у яких ідеться про подібні та пов'язані з ними питання;

б) визначення, критерії визнання та концепції оцінки активів, зобов'язань, доходів та витрат у Концептуальній основі фінансової звітності.

Під час здійснення судження керівництво Товариства враховує найостанніші положення інших органів, що розробляють та затверджують стандарти, які застосовують подібну концептуальну основу для розроблення стандартів, іншу професійну літературу з обліку та прийняті галузеві практики, тією мірою, якою вони не суперечать вищезазначеним джерелам.

НОВІ ТА ПЕРЕГЛЯНУТІ СТАНДАРТИ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ.

НОВІ ТА ПЕРЕГЛЯНУТІ СТАНДАРТИ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ.

 У 2025 році в рамках міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) стало відомо про кілька важливих змін та нововведень. Ключові моменти:

Значущі зміни у стандартах

МСФЗ 18: Подання та розкриття інформації

Цей стандарт замінює МСБО 1 і вводить структуру звіту про прибутки або збитки, що має зменшити розбіжності у звітуванні. Компанії тепер зобов'язані розкривати управлінські показники, підкреслюючи прозорість фінансових результатів.

МСФЗ 18 запроваджує нову структуру для звіту про прибутки або збитки та передбачає, що суб'єкт господарювання повинен буде класифікувати всі доходи та витрати у своєму звіті про прибутки або збитки за однією з п'яти категорій: операційна, інвестиційна, фінансова, податки на прибуток і припинена діяльність. МСФЗ 18 запроваджує нові обов'язкові підсумки та проміжні підсумки і вимагає їх подання у звіті про прибутки та збитки, зокрема "операційні прибутки або збитки", "прибутки або збитки до фінансування та податку на прибуток", "прибутки або збитки".

МСФЗ 19: Дочірні підприємства

Введення цього стандарту дозволяє дочірнім підприємствам, які не є публічними, спростити своє фінансове звітування, зменшивши витрати на підготовку звітності.

МСФЗ 19 надає можливість дочірнім підприємствам  вести лише один набір бухгалтерських записів для задоволення потреб як материнського підприємства, так і користувачів їхньої фінансової звітності, що послаблює вимоги до розкриття інформації: МСФЗ 19 дозволяє скорочення обсягу розкриття інформації, що водночас задовольняє потреби користувачів фінансової звітності дочірніх підприємств.

Суб'єкт господарювання має право застосовувати МСФЗ 19, якщо:

- суб'єкт господарювання не є публічно підзвітним суспільству (пункти 11-12 МСФЗ 19); та має кінцеве або проміжне материнське підприємство, яке складає консолідовану фінансову звітність для оприлюднення, що відповідає міжнародним стандартам бухгалтерського обліку.

Зміни до МСФЗ 19 "Дочірні підприємства, що не є підзвітними суспільству: розкриття інформації".

Ці зміни до МСФЗ 19 спрямовані на врахування послаблення вимог до розкриття інформації, які були визначені новими та зміненими МСФЗ у період з лютого 2021 року до травня 2024 року. Рада міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (далі - РМСБО) буде розглядати необхідність внесення змін до МСФЗ 19 кожного разу під час прийняття нових стандартів чи змін до чинних МСФЗ.

Інші важливі оновлення

1. Зміни до МСБО 21: Уточнення терміна "наявна можливість обміну" для валют, що включає вимоги до розкриття фінансових ризиків, пов'язаних з валютними курсами.

Зміни стосуються визначення наявної можливості обміну валюти на іншу валюту. МСБО 21 надає уточнення щодо визначення, коли для валюти "наявна можливість обміну (еxchangeable)", і передбачає, що суб'єкт господарювання оцінює, чи є можливість обміну валюти на іншу валюту: (а) на дату оцінки; та (б) з визначеною метою. Також установлюється, як визначити валютний курс "спот", якщо для валюти немає можливості обміну, та як розкрити це у фінансовій звітності, зокрема МСБО 21 передбачає розкриття інформації про:

    (а) характер і фінансові впливи неможливості обміну валюти на іншу валюту;

    (б) валютний курс (валютні курси) "спот", що використовуються;

    (в) процес оцінки; та

    (г) ризики, на які субʼєкт господарювання наражається через неможливість обміну валюти на іншу валюту.

 2. Поправки до фінансових інструментів (МСФЗ 7 та МСФЗ 9): Оновлені вимоги до обліку хеджування й розкриття інформації, необхідної для інвесторів.

Унесені зміни уточнюють класифікацію та оцінку фінансових інструментів, включаючи вимоги до розкриття інформації, та стосуються вимог щодо припинення визнання фінансових інструментів під час здійснення розрахунків за фінансовими зобов'язаннями за допомогою системи електронних платежів; оцінки договірних характеристик грошових потоків фінансових активів, у тому числі тих, що пов'язані з екологічними, соціальними та управлінськими аспектами (ESG). Також змінено вимоги до розкриття інформації щодо інвестицій в інструменти власного капіталу, що призначені як такі, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, додано вимоги до розкриття інформації для фінансових інструментів з умовними характеристиками, які не стосуються безпосередньо основних кредитних ризиків і витрат.

3. МСФЗ зі сталого розвитку (S1 та S2): Ці стандарти, які стали обов'язковими з 2024 року, вводять вимоги до розкриття фінансової інформації, пов'язаної зі сталим розвитком.

Метою Стратегії є запровадження подання підприємствами звітності зі сталого розвитку до 2030 року, що забезпечить адаптацію національного законодавства України до законодавства Європейського Союзу (далі - ЄС), сприятиме доступу українських підприємств до міжнародних ринків капіталу та залученню іноземних інвестицій.

Ці стандартні зміни покликані підвищити прозорість і забезпечити більш однозначне фінансове звітування для користувачів і інвесторів.

Витрати

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про сукупний дохід:

а) попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.

б) погашення одержаних позик.

В останній робочий день року проводиться закриття всіх доходів і витрат на рахунок "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" .

Визнання очікуваних кредитних збитків

Компанія визнає резерв під збитки для очікуваних кредитних збитків за фінансовим активом, що оцінюється згідно з пунктами 4.1.2 або 4.1.2А МСФЗ 9, для дебіторської заборгованості за орендою, за договірним активом або за зобов'язанням із кредитування, і за договором фінансової гарантії, до якого застосовуються вимоги пунктів 2.1(е), 4.2.1(в) або 4.2 1(г) МСФЗ 9 щодо зменшення корисності.

Компанія застосовує вимоги щодо зменшення корисності для визнання та оцінки резерву під збитки за фінансовими активами, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід. Проте резерв під збитки визнається в іншому сукупному доході й не зменшує балансової вартості фінансового активу, зазначеної у звіті про фінансовий стан.

Із урахуванням пунктів 5.5.13-5.5.16 МСФЗ 9 Компанія оцінює станом на кожну звітну дату резерв під збитки за фінансовим інструментом у розмірі, що дорівнює очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії фінансового інструменту, якщо кредитний ризик за таким фінансовим інструментом значно зріс із моменту первісного визнання.

Мета встановлення вимог щодо зменшення корисності полягає у визнанні очікуваних кредитних збитків за весь строк дії за всіма фінансовими інструментами, за якими відбулося значне зростання кредитного ризику з моменту первісного визнання (незалежно від того, чи він оцінюється на індивідуальній, чи на груповій основі) з урахуванням усієї обґрунтовано необхідної та підтверджуваної інформації, включаючи прогнозну інформацію.

Якщо станом на звітну дату кредитний ризик за фінансовим інструментом не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання, то, з урахуванням положень пунктів 5.5.1В-5.5.16 МСФЗ 9, Компанія оцінює резерв під збитки за таким фінансовим інструментом у розмірі, що дорівнює 12-місячним очікуваним кредитним збиткам.

Згідно п.п. 6-10 порядку оцінки вартості боргових фінансових активів (дебіторської заборгованості), затведженого наказом № 1/10 від 24.10.2025р.:

У випадку першого договірного відстрочення для контрагента терміну платежів вартість фінансового активу зменшується в залежності від перенесення строку сплати у таких розмірах:

­від 180 до 720 календарних днів - на 10%,

­від 721 до 1080 календарних днів - на 20%,

­більше ніж 1081 календарних днів- на 35%

від амортизованої собівартості фінансового активу.

У випадку нарахованих, але не сплачених доходів за фінансовими активами при їх оцінці застосовується такий же коефіцієнт.

Якщопродовження строку погашення дебіторської заборгованості здійснено більше ніж один раз та строк такого продовження перевищує 180 календарних днів, то вартість фінансового активу зменшується на 100%. У такому випадку будь-які додаткові коєфіцієнти чи фактори до уваги не приймаються.

У разі прострочення договірних платежів більшніж на 90 днів приймається спростовне припущення про те, що кредитний ризик за фінансовим активом зазнав значного зростання з моменту первісного визнання згідно з пунктом 5.5.11 МСФЗ 9.

У випадку прострочення контрагентом терміну розрахунків за договором розрахункова вартість фінансового активу зменшується в залежності від строку порушення у таких розмірах:

­від 30 до 60 календарних днів - на 30%,

­від 61 до 90 календарних днів - на 60%,

­більше ніж 90 календарних днів- на 100%.

Якщо строк прострочення за основною сумою боргу та за нарахованими доходами є різними, то кількість днів прострочення боргу визначається як більша кількість календарних днів прострочення.

У випадкупростроченнядебіторськоїзаборгованостібільшеніж 90 календарних будь-які додаткові коєфіцієнти чифактори до уваги не приймаються.

У випадку відстрочення, а потім прострочення строку виконання зобов'язання зменшення вартості активів, обчислені за п. 6 та п. 8 додаються.

Вартість дебіторської заборгованості зменшується на 100% у наступних випадках:

­Дебіторської заборгованості за договорами (угодами), предметом яких є об'єкти незавершенного будівництва або майнові права на них, у разі як що продовження строку її погашення здійснено більше ніж один раз та строк такого продовження перевищує 360 календарних днів;

­Нової дебіторської заборгованості, яка виникла внаслідок продажу попередньої дебіторської заборгованості та строк погашення якої складає більше ніж 180 календарних днів;

­Дебіторської заборгованості, яка виникла в наслідок застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), застосованих відповідно до Закону України "Про санкції".

При цьому будь - які додаткові коєфіцієнти чи фактори до уваги не приймаються.

Фінансова звітність за 2025 рік, була затверджена керівництвом Товариства "28" січня 2026 року.

Станом на 31.12.2025 року на балансі Товариства обліковуються поточні фінансові інвестиції  - акції АТ "КЛАС ПЛЮС" (частка володіння 34,5593 %) на суму 7776тис.грн.

Згідно Протоколу Загальних зборів учасників ТОВ КУА АПФ "КЛАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" № 01/02/21 від 01.02.2021р. Товариство планує продати фінансові інвестиції. Оцінка вартості зазначеної фінансової інвестиції станом на 31.12.2025 становить 7776тис.грн. Товариство виходить з того, що ця сума є найкращою наявною оцінкою справедливої вартості інвестиції станом на звітну дату, з урахуванням:

*підтвердженого рішенням учасника наміру реалізації активу;

*погодженого сторонами в попередньому договорі цінового орієнтиру;

*відсутності ознак необхідності зменшення вартості інвестиції;

*відсутності інформації, яка б свідчила про справедливу вартість активу на рівні, нижчому за 7 776тис.грн.

ОСНОВИ СКЛАДАННЯ ЗВІТНОСТІ.

Фінансова  звітність  Товариства  є  фінансовою  звітністю  загального  призначення,  яка  сформована  з метою достовірно подання фінансового стану, фінансових результатів діяльності та грошових потоків Товариства для задоволення інформаційних потреб широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень.  

Концептуальною основою фінансової звітності Товариства станом на 31.12.2025 року, є Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), в редакції чинній на 01 січня 2025 року, що офіційно оприлюдненні на веб-сайті Міністерства фінансів України.

Підготовлена Товариством фінансова звітність чітко та без будь-яких застережень відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін, внесених РМСБО станом на 01 січня 2025 року, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме, доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації.

Ця фіннансова звітність базується на принципах бухгалтерського обліку, зазначених в обліковій політиці Товариства.

У 2025 році Товариство проводило операції з готівкою лише  при виплаті заробітної плати працівникам, операції з іноземною валютою не здійснювались. Відбувалися лише безготівкові операції на поточному рахунку, пов'язані із здійсненням господарської діяльності Товариства.

   Станом на 31.12.2025 року залишок  грошових коштів в національній валюті  на рахунках Товариства складає 232тис.грн.  

 У 2024 році Товариство проводило операції з готівкою лише  при виплаті заробітної плати працівникам, операції з іноземною валютою не здійснювались. Відбувалися лише безготівкові операції на поточному рахунку, пов'язані із здійсненням господарської діяльності Товариства.

   Станом на 31.12.2024 року залишок  грошових коштів в національній валюті  на рахунках Товариства складає 2150тис.грн.  

Станом на 31.12.2025:

У рядку 47 Інші надходження(вибуття) грошових коштів  "Звіту про рух грошових коштів" відображена сума -2000тис.грн., яка фактично не є видатком та відображає класифікацію депозиту зі складу еквівалентів грошових коштів Рядок 23 Звіту про фінансовий стан до складу поточних фінансових інвестицій, рядок 18 Звіту про фінансовий стан, у зв'язку зі строком погашення депозиту більше 90 днів. Це відображення застосовано для забезпечення технічної звірки показників "Звіту про рух грошових коштів" зі "Звітом про фінансовий стан".

Рядок 9. Стаття "Інші надходження операційної діяльності" включає надходження відсотків за депозитами в сумі 235тис.грн.; надходження сум від повернення поворотних фінансових допомог, в розмірі 2275тис.грн. та суми заборгованості, в звязку з розірванням договору б/н від 17.12.2018 між ТОВ КУА АПФ "КЛАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" та ПВНЗІФ "ФОРВАРД ГЛОБАЛ ІНВЕСТМЕНТС" ТОВ КУА АПФ "КЛАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" в сумі 1270тис.грн. Загальна сума за статею 3780тис.грн.

Рядок 11. Стаття "Виплати постачаньникам"

Рядок 16. Стаття "Інші витрачання операційної діяльності" включає суми з надання поворотних фінансових допомог в розмірі 3574тис.грн.

Станом на 31.12.2024р.:

Рядок 9. Стаття "Інші надходження операційної діяльності" включає надходження відсотків за депозитами в сумі 272тис.грн.; надходження сум від повернення поворотних фінансових допомог, в розмірі 2290тис.грн. та суми заборгованості, в звязку з розірванням договору б/н від 17.12.2018 між ТОВ КУА АПФ "КЛАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" та ПВНЗІФ "ФОРВАРД ГЛОБАЛ ІНВЕСТМЕНТС" ТОВ КУА АПФ "КЛАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" в сумі 20тис.грн. Загальна сума за статею 2582тис.грн.

Рядок 11. Стаття "Виплати постачаньникам"

      Рядок 16. Стаття "Інші витрачання операційної діяльності" включає суми з надання поворотних фінансових допомог в розмірі 2275тис.грн.

Виплати працівникам

Поточні виплати, виплати при звільненні та інші виплати працівникам, які визначені розпорядчими документами КУА, обліковуються згідно МСБО 19 "Виплати працівникам".

2025 рік

2024 рік

Події, які б могли вплинути на фінансовий стан, результати діяльності Товариства між датою балансу і датою затвердження керівництвом фінансової звітності, підготовленої до оприлюднення не відбувались.

ІНШІ ОПЕРАЦІЙНІ ВИТРАТИ.

Інші операційні витрати Товариства за 2025р. становлять 52тис.грн. Витрати складаються з витрат на інф. послуги-4тис.грн. та нарахованих членських внесків в УАІБ-48тис.грн.

Інші операційні витрати Товариства у 2024р. склали 46тис.грн. Витрати складаються з нарахованих членських внесків в УАІБ-42тис.грн. та інших витрат в розмірі 4тис.грн.

ІНШІ ВИТРАТИ.      

Інші витрати у 2025р. відсутні.

Інші витрати у 2024р. відсутні.

Інші фінансові доходи Товариства за 2025р. склали 230тис.грн., що складаються  з нарахованих відсотків за банківськими депозитами.

Інші фінансові доходи Товариства за 2024р. склали 260тис.грн., що складаються  з нарахованих відсотків за банківськими депозитами.

УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ.

Керівництво Товариства визнає, що діяльність Товариства пов'язана з ризиками і вартість чистих активів у нестабільному ринковому середовищі може суттєво змінитись унаслідок впливу суб'єктивних чинників та об'єктивних чинників, вірогідність і напрямок впливу яких заздалегідь точно передбачити неможливо. До таких ризиків віднесено кредитний ризик, ринковий ризик та ризик ліквідності. Ринковий ризик включає валютний ризик, відсотковий ризик та інший ціновий ризик. Управління ризиками керівництвом Товариства здійснюється на основі розуміння причин виникнення ризику, кількісної оцінки його можливого впливу на вартість чистих активів та застосування інструментарію щодо його пом'якшення.

Кредитний ризик.

Кредитний ризик - ризик того, що одна сторона контракту про фінансовий інструмент не зможе виконати зобов'язання і це буде причиною виникнення фінансового збитку іншої сторони. Кредитний ризик притаманний таким фінансовим інструментам, як поточні та депозитні рахунки в банках, облігації та дебіторська заборгованість.

Основним методом оцінки кредитних ризиків керівництвом Товариства є оцінка кредитоспроможності контрагентів, для чого використовуються кредитні рейтинги та будь-яка інша доступна інформація щодо їх спроможності виконувати боргові зобов'язання. Товариство використовує наступні методи управління кредитними ризиками:

* ліміти щодо боргових зобов'язань за класами фінансових інструментів;

* ліміти щодо боргових зобов'язань перед одним контрагентом (або асоційованою групою);

* ліміти щодо вкладень у фінансові інструменти в розрізі кредитних рейтингів за Національною рейтинговою шкалою;

* ліміти щодо розміщення депозитів у банках з різними рейтингами та випадки дефолту та неповернення депозитів протягом останніх п'яти років.

Ринковий ризик.

Ринковий ризик - це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових цін. Ринковий ризик охоплює три типи ризику: інший ціновий ризик, валютний ризик та відсотковий ризик. Ринковий ризик виникає у зв'язку з ризиками збитків, зумовлених коливаннями цін на акції, відсоткових ставок та валютних курсів. Товариство наражатиметься на ринкові ризики у зв'язку з інвестиціями в акції, облігації та інші фінансові інструменти.

Інший ціновий ризик - це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових цін (окрім тих, що виникають унаслідок відсоткового ризику чи валютного ризику), незалежно від того, чи спричинені вони чинниками, характерними для окремого фінансового інструмента або його емітента, чи чинниками, що впливають на всі подібні фінансові інструменти, з якими здійснюються операції на ринку.

Основним методом оцінки цінового ризику є аналіз чутливості. Серед методів пом'якшення цінового ризику Товариство використовує диверсифікацію активів та дотримання лімітів на вкладення в акції та інші фінансові інструменти з нефіксованим прибутком.

Валютний ризик - це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструменту коливатимуться внаслідок змін валютних курсів.

Станом на 31 грудня 2025 року Товариство не мало фінансових активів та зобов'язань, номінованих в іноземних валютах. З метою мінімізації валютного ризику Товариство не залучало позикові кошти в іноземній валюті у 2024 році.

Відсотковий ризик - це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових відсоткових ставок. Керівництво Товариства усвідомлює, що відсоткові ставки можуть змінюватись і це впливатиме як на доходи Товариства, так і на справедливу вартість чистих активів.

Ризик зміни ринкових процентних ставок відноситься, насамперед, до довгострокових  активів (позики, векселя, облігації) Товариства з плаваючою процентною ставкою. Станом на 31 грудня 2025 року  Товариство не мало таких активів і зобов'язань і, відповідно, ризику зміни відсоткової ставки.

Ризик ліквідності.

Ризик ліквідності - ризик того, що Товариство матиме труднощі при виконанні зобов'язань, пов'язаних із фінансовими зобов'язаннями, що погашаються шляхом поставки грошових коштів або іншого фінансового активу.

Товариство здійснює контроль ліквідності шляхом планування поточної ліквідності. Товариство аналізує терміни платежів, які пов'язані з дебіторською заборгованістю та іншими фінансовими активами, зобов'язаннями, а також прогнозні потоки грошових коштів від операційної діяльності.

Метою Товариства є підтримка балансу між безперервністю фінансування та гнучкістю.

Адміністративні витрати Товариства за 2025р.:	Сума,  тис. грн.
Витрати на оплату праці	336
Відрахування на соціальні заходи	74
Витрати на аудиторські послуги	76
Послуги банків	8
Оренда нежитлового приміщення	173
Інші витрати  (інтернет послуги, інформаційно-консультаційні послуги)	29
Всього	696

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ "КЛАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (далі - Товариство), (ідентифікаційний код 33347109).

Скорочене найменування: ТОВ  КУА АПФ  "КЛАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ".

Місцезнаходження Товариства: Україна 04116 м. Київ, вул. Старо-Київська, 10, приміщення 61.

Основний вид діяльності товариства за КВЕД:

-64.30 Трасти, фонди та подібні фінансові суб'єкти;

Серія, номер, дата видачі та строк дії ліцензії на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами): серія АЕ, № 642043, дата видачі 13.05.2015 року, строк дії ліцензії -необмежений.

Товариство при здійсненні фінансово - господарської діяльності керується чинним законодавством України, зокрема Законами України "Про інститути спільного інвестування", "Про цінні папери та фондовий ринок", Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Податковим кодексом України, Міжнародними стандартами фінансової звітності, Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, іншими законодавчими актами, в тому числі, нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР).

Станом на 31 грудня 2025р. учасниками Товариства є:

Власних філій та представництв станом на звітну дату Товариство не має.

(реєстраційний код за ЄДРІСІ 233629, дата внесення до ЄДРІСІ 17.04.2007р.)

Згідно рішення одноособового учасника Товариства від 23.12.2025р. № 23/12/25 прийнято рішення про припинення Пайового  венчурного  недиверсифікованого  закритого інвестиційного  фонду  "СМАРТ  ГЛОБАЛ  ІНВЕСТМЕНТС"  шляхом ліквідації за умови згоди всіх його учасників, в зв'язку із загальною нестабільною ситуацією та недоцільністю подальшого функціонування Фонду. Інформацію щодо ліквідації Фонду, порядку та строку пред'явлення кредиторами вимог до Фонду розміщено в загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР (№ публікації 144551) та повідомлено Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, вхідний номер повідомлення № 20/01-10/29622 від "23" грудня 2025р.

(реєстраційний код за ЄДРІСІ 233624, дата внесення до ЄДРІСІ 17.04.2007р.)

Згідно рішення одноособового учасника Товариства від 29.09.2025р. №29/09/25 прийнято рішення про припинення Пайового  венчурного  недиверсифікованого  закритого інвестиційного  фонду  "ФОРВАРД  ГЛОБАЛ  ІНВЕСТМЕНТС"  шляхом ліквідації за умови згоди всіх його учасників, в зв'язку із загальною нестабільною ситуацією та недоцільністю подальшого функціонування Фонду. Інформацію щодо ліквідації Фонду, порядку та строку пред'явлення кредиторами вимог до Фонду розміщено в загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР (№ публікації 143994) та повідомлено Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, вхідний номер повідомлення № 20/01-10/22483 від "29" вересня 2025р.

(реєстраційний код за ЄДРІСІ 233625, дата внесення до ЄДРІСІ 17.04.2007р.)

(реєстраційний код за ЄДРІСІ 233626, дата внесення до ЄДРІСІ 17.04.2007р.)

Згідно рішення одноособового учасника ТОВ  КУА АПФ  "КЛАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" від 26.12.2023р. №26/12/23, знаходиться на стадії ліквідації. Інформацію щодо ліквідації Фонду, порядку та строку пред'явлення кредиторами вимог до Фонду розміщено в загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР та повідомлено Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (Департамент ліцензування та регулювання в сфері спільного інвестування, недержавного пенсійного забезпечення та управління ФОН та ФФБ), вхідний номер повідомлення №24796 від 26 грудня 2023р. (номер публікації 104551).

18.04.2025р. в процесі ліквідаційних дій, в зв'язку з непред'явленням до викупу ТОВ АГРОФІРМА "КЕДР-АГРО" (код за ЄДРПОУ 32598402) в установлені строки належних йому інвестиційних сертифікатів ПВНЗІФ "БРОК ГЛОБАЛ ІНВЕСТМЕНТС", в розмірі 0,26%, незатребувані кошти внесені на депозит нотаріуса на користь ТОВ АГРОФІРМА "КЕДР-АГРО".

18.04.2025р. в процесі ліквідаційних дій, в зв'язку з непред'явленням до викупу ПП ФІРМА "ФЕРРОКОКСТРЕЙДИНГ-КО" (код за ЄДРПОУ 24992911) ), в розмірі 17,46%, в установлені строки належних йому інвестиційних сертифікатів ПВНЗІФ "БРОК ГЛОБАЛ ІНВЕСТМЕНТС", незатребувані кошти внесені на депозит нотаріуса на користь ПП ФІРМА "ФЕРРОКОКСТРЕЙДИНГ-КО".

27.05.2025р. розпорядженням НКЦПФР № 11/11/2286/С06-СІ, на підставі постанови 11/21/2341/К01 від   27.05.2025р., скасувано реєстрацію випуску інвестиційних сертифікатів на загальну суму 5000000,00грн. та проспекту емісії інвестиційних сертифікатів, зареєстрованого 10.05.2007р. Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку та анулюване свідоцтво від 15.11.2010р. № 1917 про реєстрацію випуску інвестиційних сертифікатів ПВНЗІФ "БРОК ГЛОБАЛ ІНВЕСТМЕНТС" ТОВ КУА АПФ "КЛАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ", що видане Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

23.06.2025р. розпорядженням НКЦПФР № 11/11/2463/С06-ІС скасовано реєстрацію регламенту та анульовано свідоцтво про внесення відомостей про ПВНЗІФ "БРОК ГЛОБАЛ ІНВЕСТМЕНТС"  ТОВ КУА АПФ "КЛАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ", реєстраційний код за Реєстром 233626, до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування.

В 2025 році, в зв'язку з Рішенням одноособового учасника від 26.12.2023р. №26/12/23  про припинення діяльності ПВНЗІФ "ТРЕЙД ГЛОБАЛ ІНВЕСТМЕНТС" ТОВ КУА АПФ "КЛАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ", та відповідних розпоряджень НКЦПФР, Товариство фінансово - господарську діяльность не здійснювало.

Середня кількість працівників за 2025 рік склала 6 осіб.

ПРИПУЩЕННЯ ПРО БЕЗПЕРЕРВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ.

24 лютого 2022 року внаслідок повномасштабної військової агресії російської федерації в Україні був введений воєнний стан. Взявши до уваги всю наявну інформацію про  можливий вплив військового стану на подальшу діяльність Компанії керівництво дійшло висновку, що немає  значних сумнівів в здатності Товариства продовжувати свою діяльність безперервно принаймні протягом наступних 12 календарних місяців від дати балансу .

Тому фінансова звітність Товариства підготовлена виходячи з припущення безперервності діяльності відповідно до якого реалізація активів і погашення зобов'язань відбувається в ході звичайної діяльності.

Фінансова звітність не включає коригування, які необхідно було б провести в тому випадку, якби Товариство не могло продовжити подальше здійснення фінансово-господарської діяльності відповідно до принципів безперервності діяльності.

Товариство визнає, що майбутній розвиток військових дій та їх тривалість є єдиним джерелом суттєвої невизначеності, яке може викликати значні сумніви щодо здатності Компанії продовжувати свою діяльність, і тому продовжує вживати заходів для мінімізації впливу таких подій на Товариство.

СУДЖЕННЯ ЩОДО ВИЗНАННЯ ЕКОНОМІКИ У СТАНІ ГІПЕРІНФЛЯЦІЇ, ВІДПОВІДНО ДО ПОЛОЖЕНЬ МСБО 29 "ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ В УМОВАХ ГІПЕРІНФЛЯЦІЇ".

Відповідно до пункту 3 МСБО 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції" показником гіперінфляції є характеристики економічного середовища країни. Ці характеристики є кількісними і якісними.

Щодо аналізу кількісного фактору. Зважаючи на те, що статистичні дані Міністерства статистики України свідчать, що кумулятивний приріст інфляції за останні три роки з 2023 по 2025р складає 27,13% (на кінець 2025 року). Рівень інфляції за роками складав: за  2023р.- 5,1%, 2024р.- 12,0% та 2025р.- 8,0% враховуючи, що кумулятивний відсоток індекса інфляції за останні три роки не перевищив 90%, коригування станетей балансу Товариства, станом на 31.12.2025р. не здійснювалось.

Аналіз якісних факторів пункту 3 МСБО 29 не дає аргументованих доказів того, що економіка України є гіперінфляційною, а саме:

- немає офіційно підтвердженої інформації, що основна маса населення віддає перевагу збереженню своїх цінностей у формі немонетарних активів або у відносно стабільній іноземній валюті і що суми, утримувані в національній валюті, негайно інвестуються для збереження купівельної спроможності;

- немає офіційно підтвердженої інформації і даних, що основна маса населення розглядає грошові суми не в національній грошовій одиниці, а у відносно стабільній іноземній валюті. За офіційними даними Нацбанку України схильність до заощаджень населення на цей час досі становить величину нижче нуля, тобто основна маса населення витрачає раніше заощаджені кошти;

- відсоткові ставки, реальна заробітна плата та ціни формуються ринком (тобто через попит та пропозицію) і не обов'язково індексуються згідно індексу інфляції. Індексації підлягає лише частка заробітної плати і лише при деяких умовах;

- немає офіційно підтвердженої інформації та спостереження, що продаж та придбання на умовах відстрочки платежу підприємствами здійснюється за цінами, які компенсують очікувану втрату купівельної спроможності протягом періоду відстрочки платежу, навіть якщо цей строк є коротким.

До того ж МСБО 29 не встановлює абсолютного рівня, на якому вважається, що виникає гіперінфляція. Необхідність перераховувати показники фінансових звітів, згідно з цим Стандартом, є питанням судження управлінського персоналу підприємства.

Отже, здійснивши аналіз кількісного та якісних факторів, товариство дійшло висновку щодо недостатності характеристик, які свідчать, що загальний стан економіки країни є гіперінфляційним. Тому управлінським персоналом було прийняте рішення не застосовувати за результатами 2025 року норми МСБО 29 і не здійснювати перерахунок показників фінансової звітності.

Але, поряд з тим, товариство буде слідкувати за рівнем інфляції протягом 2026 року та наступних років, враховуючи, що функціональною валютою підприємства є українська гривня.

Податок на прибуток

Оцінка та облік податку на прибуток здійснюється згідно МСБО 12 "Податки на прибуток" та розділу III Податкового кодексу України.

Витрати з податку на прибуток являють собою суму витрат з поточного та відстроченого податків. Поточний податок визначається як сума податків на прибуток, що підлягають сплаті (відшкодуванню) щодо оподаткованого прибутку (збитку) за звітний період. Поточні витрати Товариства за податками розраховуються з використанням податкових ставок, чинних (або в основному чинних) на дату балансу.

Відстрочений податок розраховується за балансовим методом обліку зобов'язань та являє собою податкові активи або зобов'язання, що виникають у результаті тимчасових різниць між балансовою вартістю активу чи зобов'язання в балансі та їх податковою базою.

Відстрочені податкові зобов'язання визнаються, як правило, щодо всіх тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню. Відстрочені податкові активи визнаються з урахуванням імовірності наявності в майбутньому оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можуть бути використані тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню. Балансова вартість відстрочених податкових активів переглядається на кожну звітну дату й зменшується в тій мірі, у якій більше не існує ймовірності того, що буде отриманий оподаткований прибуток, достатній, щоб дозволити використати вигоду від відстроченого податкового активу повністю або частково.

Відстрочений податок розраховується за податковими ставками, які, як очікується, будуть застосовуватися в періоді реалізації відповідних активів або зобов'язань. Товариство визнає поточні та відстрочені податки як витрати або дохід і включає в прибуток або збиток за звітний період, окрім випадків, коли податки виникають від операцій або подій, які визнаються прямо у власному капіталі або від об'єднання бізнесу.

Товариство визнає поточні та відстрочені податки у капіталі, якщо податок належить до статей, які відображено безпосередньо у власному капіталі в тому самому чи в іншому звітному періоді.

Середня кількість працівників за 2025 рік склала 6 осіб.

НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ.

Станом на 31 грудня 2025 року нематеріальні активи, на балансі Товариства, не обліковуються. Протягом 2025 року витрат на придбання нематеріальних активів не було.

Станом на 31 грудня 2024 року нематеріальні активи, на балансі Товариства, не обліковуються. Протягом 2024 року витрат на придбання нематеріальних активів не було.

Станом на 31.12.2025 року на балансі Товариства обліковуються поточні фінансові інвестиції  - акції АТ "КЛАС ПЛЮС" (частка володіння 34,5593 %) на суму 7776тис.грн.

Згідно Протоколу Загальних зборів учасників ТОВ КУА АПФ "КЛАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" № 01/02/21 від 01.02.2021р. Товариство планує продати фінансові інвестиції. Такі фінансові інвестиції (акції прості іменні) Товариство оцінює у відповідності до облікової політики - акцій, що входять до складу активів Товариства та не перебувають у біржовому списку організатора торгівлі,  оцінюються за справедливою вартістю.

Запаси

Запаси - це активи, які утримуються для продажу у звичайному ході бізнесу, перебувають у процесі виробництва для такого продажу або існують у формі основних чи допоміжних матеріалів для споживання у виробничому процесі або при наданні послуг.

Запаси відображаються за найменшою з двох величин: собівартості або чистої вартості реалізації. Собівартість запасів складаються з ціни придбання, ввізного мита та інших податків (окрім тих, що згодом відшкодовуються суб'єктові господарювання податковими органами), а також з витрат на транспортування, розвантаження та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням готової продукції, матеріалів та послуг.

Чиста вартість реалізації - попередньо оцінена ціна продажу у звичайному ході бізнесу мінус попередньо оцінені витрати на завершення та попередньо оцінені витрати, необхідні для здійснення продажу. Поточна оцінка запасів та їх списання проводиться за методом ФІФО.

Станом на 31.12.2025р. запаси відсутні.

Станом на 31.12.2024р. запаси відсутні.

Статутний капітал Товариства сформований  у відповідності до законодавства України та сплачений повністю виключно за рахунок грошових коштів. Розмір статутного капіталу станом на 31.12.2025 року складає 13180тис.грн.

Товариством створюється резервний фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не меншому ніж 25 відсотків від розміру статутного капіталу. Станом на 31.12.2025 року Товариством розмір резервного фонду складає 23тис.грн. Відрахування до резервного фонду за результатами 2025р., згідно п. 7.9 Статуту Товариства, нараховані в розмірі 5% від чистого прибутку, що становлять 3тис.грн.

  Нерозподілений прибуток  станом на:

31.12.2024р.-394тис.грн.

31.12.2025р.-451тис.грн.;

  За результатами діяльності Товариства у 2025 році був отриманий чистий прибуток в розмірі 60тис.грн.

Розмір власного капіталу станом на:

31.12.2024р.-13594тис.грн.

31.12.2025р.-13654тис.грн.;

ОПЕРАЦІЙНА ОРЕНДА.

01 Вересня 2023 року укладений Договір оренди нежитлового приміщення, загальною площею 55,7кв.м., між Товариством та ТОВ "ГРІН АР". Орендні платежі визнаються як щомісячні витрати на прямолінійній основі. Орендна плата за один календарний місяць (період січень - вересень 2024р.) - складає 19980,00грн., з 01.10.2024р.-14400,00грн.19.12.2023р. преукладено договір оренди нежитлового приміщення між Товариством та ТОВ "ГРІН АР" в зв'язку зі зміною адреси місцезнаходження Товариства.

За 2025 рік витрати за оренду нежитлового приміщення склали  173тис.грн.

За 2024 рік витрати за оренду нежитлового приміщення склали  229тис.грн.

Ризик ліквідності.

Ризик ліквідності - ризик того, що Товариство матиме труднощі при виконанні зобов'язань, пов'язаних із фінансовими зобов'язаннями, що погашаються шляхом поставки грошових коштів або іншого фінансового активу.

Товариство здійснює контроль ліквідності шляхом планування поточної ліквідності. Товариство аналізує терміни платежів, які пов'язані з дебіторською заборгованістю та іншими фінансовими активами, зобов'язаннями, а також прогнозні потоки грошових коштів від операційної діяльності.

Метою Товариства є підтримка балансу між безперервністю фінансування та гнучкістю.

Станом на 31.12.2025р. розмір дебіторської заборгованості за виданими авансами становить 2тис.грн.

Станом на 31.12.2024р. розмір дебіторської заборгованості за виданими авансами становить 2тис.грн.

Ринковий ризик.

Ринковий ризик - це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових цін. Ринковий ризик охоплює три типи ризику: інший ціновий ризик, валютний ризик та відсотковий ризик. Ринковий ризик виникає у зв'язку з ризиками збитків, зумовлених коливаннями цін на акції, відсоткових ставок та валютних курсів. Товариство наражатиметься на ринкові ризики у зв'язку з інвестиціями в акції, облігації та інші фінансові інструменти.

Інший ціновий ризик - це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових цін (окрім тих, що виникають унаслідок відсоткового ризику чи валютного ризику), незалежно від того, чи спричинені вони чинниками, характерними для окремого фінансового інструмента або його емітента, чи чинниками, що впливають на всі подібні фінансові інструменти, з якими здійснюються операції на ринку.

Основним методом оцінки цінового ризику є аналіз чутливості. Серед методів пом'якшення цінового ризику Товариство використовує диверсифікацію активів та дотримання лімітів на вкладення в акції та інші фінансові інструменти з нефіксованим прибутком.

Валютний ризик - це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструменту коливатимуться внаслідок змін валютних курсів.

Станом на 31 грудня 2025 року Товариство не мало фінансових активів та зобов'язань, номінованих в іноземних валютах. З метою мінімізації валютного ризику Товариство не залучало позикові кошти в іноземній валюті у 2025 році.

Відсотковий ризик - це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових відсоткових ставок. Керівництво Товариства усвідомлює, що відсоткові ставки можуть змінюватись і це впливатиме як на доходи Товариства, так і на справедливу вартість чистих активів.

Ризик зміни ринкових процентних ставок відноситься, насамперед, до довгострокових  активів (позики, векселя, облігації) Товариства з плаваючою процентною ставкою. Станом на 31 грудня 2025 року  Товариство не мало таких активів і зобов'язань і, відповідно, ризику зміни відсоткової ставки.

Поточні активи станом на 31.12.2025р.:

-Депозит в сумі 2000тис.грн., терміном погашення 26.06.2026р.. відсоткова ставка 12,5%;

-Акції АТ "КЛАС ПЛЮС" (частка володіння 34,5593 %) на суму 7776тис.грн.

Згідно Протоколу Загальних зборів учасників ТОВ КУА АПФ "КЛАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" № 01/02/21 від 01.02.2021р. Товариство планує продати фінансові інвестиції.

Поточні активи станом на 31.12.2024р.:

-Акції АТ "КЛАС ПЛЮС" (частка володіння 34,5593 %) на суму 7776тис.грн.

Згідно Протоколу Загальних зборів учасників ТОВ КУА АПФ "КЛАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" № 01/02/21 від 01.02.2021р. Товариство планує продати фінансові інвестиції.

Інші операційні витрати Товариства за 2025р. становлять 52тис.грн. Витрати складаються з витрат на інф. послуги-4тис.грн. та нарахованих членських внесків в УАІБ-48тис.грн.

Інші операційні витрати Товариства у 2024р. склали 46тис.грн. Витрати складаються з нарахованих членських внесків в УАІБ-42тис.грн. та інших витрат в розмірі 4тис.грн.

Інші операційні доходи Товариства за 2025р. становили 40тис.грн., як результат коригування резерву очікуваних збитків.

Інші операційні доходи Товариства за 2024р. відсутні.

ОСНОВНІ ЗАСОБИ.

Первісна вартість за групами основних засобів станом на 31.12.2025р.:

-  Інструменти, прилади та інвентар -7тис.грн.

-  Малоцінні необоротні матеріальні активи(МНМА)-14тис.грн.

Нарахована та накопичена амортизація основних засобів за групами станом на 31.12.2025р:

-  Інструменти, прилади та інвентар -7тис.грн.

- Знос інших необоротних матеріальних активів(МНМА)-14тис.грн.

Основні засоби оприбутковані за первісною вартістю, відображаються в Балансі (Звіті про фінансовий стан) за первісною вартістю з вирахуванням накопиченої амортизації.

Амортизацію основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) Товариство нараховує із застосуванням прямолінійного методу щомісячно.

Товариство не здійснювало протягом звітного періоду перегляду методу, норм амортизації та строку корисного використання.

За звітний період не проводилась переоцінка основних засобів, також не визнавалося знецінення основних засобів з огляду на їх короткий термін та нормальні умови експлуатації.

За 2025 рік основні засоби не вибували. Витрати на придбання основних засобів не було

Первісна вартість за групами основних засобів станом на 31.12.2024р.:

-  Інструменти, прилади та інвентар -7тис.грн.

-  Малоцінні необоротні матеріальні активи(МНМА)-14тис.грн.

Нарахована та накопичена амортизація основних засобів за групами станом на 30.12.2024р:

-  Інструменти, прилади та інвентар -7тис.грн.

- Знос інших необоротних матеріальних активів(МНМА)-14тис.грн.

Основні засоби оприбутковані за первісною вартістю, відображаються в Балансі (Звіті про фінансовий стан) за первісною вартістю з вирахуванням накопиченої амортизації.

Амортизацію основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) Товариство нараховує із застосуванням прямолінійного методу щомісячно.

Товариство не здійснювало протягом звітного періоду перегляду методу, норм амортизації та строку корисного використання.

За звітний період не проводилась переоцінка основних засобів, також не визнавалося знецінення основних засобів з огляду на їх короткий термін та нормальні умови експлуатації.

За 2024 року основні засоби не вибували. Витрат на придбання основних засобів не було.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ОПЕРАЦІЇ З ПОВ'ЯЗАНИМИ ОСОБАМИ.

Пов'язаними особами Товариства є:

Провідний управлінський персонал:

- Генеральний директор Товариства - Таран Олександр Васильович з 13.12.2022р., призначений на підставі рішення одноособового учасника ТОВ КУА АПФ "КЛАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" від 07.12.2022р.  № 24/11/22.

-Савченко Надія Олександрівна, громадянка України, заступник Генерального директора з маркетингу. Одноособовий учасник, кінцевий бенефіціарний власник (контролер) Товариства. Характер бенефіціарного володіння- прямий. Частка володіння у статутному капіталі Товариства-100% .

Дивіденди протягом звітного періоду не нараховувались і не виплачувались.

Операції з пов'язаними особами Товариства у 2026 році:

- Нарахована заробітна плата Генеральному директору Товариства Тарану О.В., в сумі 109тис.грн.; та разова нецільова матеріальна допомога 4тис.грн.
- Заробітна плата заступнику Генерального директора Товариства з маркетингу  Савченко Н.О., в сумі 58тис.грн.;

Перелік суб'єктів господарювання, які перебувають під контролем або спільним контролем Савченко Н.О.:

Операції, у 2025 році, з суб'єктами господарювання, які перебувають під контролем або спільним контролем Савченко Н.О.

Операції з пов'язаними особами Товариства у 2024 році:

- Нарахована заробітна плата Генеральному директору Товариства Тарану О.В., в сумі 80тис.грн.; та разова нецільова матеріальна допомога 4тис.грн.
- Заробітна плата заступнику Генерального директора Товариства з маркетингу  Савченко Н.О., не нарахувувалась, в зв'язу з відпусткою без збереження заробітної плати на період дії карантину та військового стану на території України.

 Операції, у 2024 році, з суб'єктами господарювання, які перебувають під контролем або спільним контролем Савченко Н.О.

Товариством створюється резервний фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не меншому ніж 25 відсотків від розміру статутного капіталу. Станом на 31.12.2025 року Товариством розмір резервного фонду складає 23тис.грн. Відрахування до резервного фонду за результатами 2025р., згідно п. 7.9 Статуту Товариства, нараховані в розмірі 5% від чистого прибутку, що становлять 3тис.грн.

Станом на 31.12.2024 року Товариством розмір резервного фонду складає 20тис.грн. Відрахування до резервного фонду за результатами 2024р., згідно п. 7.9 Статуту Товариства, нараховані в розмірі 5% від чистого прибутку, що становить 1тис.грн.

Чистий дохід від реалізації послуг (комісійна винагорода) за 2025р. склав 558тис.грн.

Чистий дохід від реалізації послуг (комісійна винагорода) за 2024р. склав 332тис.грн.

КРЕДИТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ.   

Станом на 31.12.2025 року кредиторська заборгованість Товариства складається з:

- Поточної кредиторської заборгованості за розрахунками з бюджетом в розмірі       26тис.грн.
- Поточної кредиторської заборгованості за розрахунками зі страхування в розмірі     7тис.грн;
- Поточної кредиторської заборгованості за розрахунками з оплати праці в розмірі   22тис.грн;
- Інші поточні зобов'язання                                                      12тис.грн.

     Разом поточні зобовязання- 67тис.грн.        

Станом на 31.12.2024 року кредиторська заборгованість Товариства складається з:

Разом   3тис.грн.

Станом на 31.12.2025р. дебіторська заборгованість Товариства складається з:

- Інша поточна дебіторська заборгованість - на суму 3713тис.грн., яка складається  з нарахованої, але не оплаченої  комісійної винагороди з управління активами інститутів спільного інвестування-136тис.грн., дебіторської заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги ТОВ "ВДС ІНВЕСТ", код 31955256, договір б/н від 23.06.2024р. -1309тис.грн.. та договір б/н від 29.12.2025р. -1465тис.грн.; дебіторської заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги ТОВ "ГРІН АР", код 35571404, договір б/н від 29.12.2025р. -800тис.грн.

-  Дебіторська заборгованість за виданими авансами -2тис.грн.

- Дебіторська заборгованість за розрахунками з нарахованих доходів- 1тис.грн.

Узагальнююча додаткова інформація щодо дебіторської заборгованості станом на 31.12.2025р.:

Станом на 31.12.2024р. дебіторська заборгованість Товариства складається з:

- Інша поточна дебіторська заборгованість - на суму 3703тис.грн., яка складається  з нарахованої, але не оплаченої  комісійної винагороди з управління активами інститутів спільного інвестування-158тис.грн., дебіторської заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги ТОВ "ГРІН АР", код 35571404, договір б/н від 18.12.2024р. -800тис.грн.; дебіторської заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги ТОВ " ВДС ІНВЕСТ" , код 31955256, договір б/н від 19.12.2024р. -1475тис.грн..; заборгованості ПВНЗІФ ФОРВАРД ГЛОБАЛ ІНВЕСТМЕНТС ТОВ  КУА АПФ "КЛАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" за договором б/н від 17.12.2018р.(розірваний 21.08.2023р. згідно додаткової угоди №5) в сумі 1270ти.грн. на дебіторську заборгованость, за договором, нарахований резерв сумі 39тис.грн.

-  Дебіторська заборгованість за виданими авансами -2тис.грн.

- Дебіторська заборгованість за розрахунками з нарахованих доходів-5тис.грн.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ

Основні засоби

Визнання, оцінка та облік основних засобів здійснюється згідно з МСБО 16 "Основні засоби" та Податкового кодексу України. Одиницею обліку визначити окремий об'єкт основних засобів.

До основних засобів відносять матеріальні активи, які підприємство утримуює для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг для надання в оренду або для адміністративних цілей, які, як очікується, використовуватимуться протягом більше ніж одного періоду.

Основні засоби визнаються і відображаються у звітності, коли:

- існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод від цього активу;

- можна достовірно визначити собівартість активу.

Об'єкт основних засобів, який задовольняє критеріям визнання активом, слід оцінювати за його собівартістю.

Всі основні засоби діляться на наступні групи:

1. інвестиційна нерухомість;

2. земельні ділянки;

3. капітальні витрати на поліпшення земель;

4. будинки та споруди;

5. машини та обладнання;

6. транспортні засоби;

7. інструменти, прилади та інвентар;

8. тварини;

9. багаторічні насадження;

10. інші основні засоби.

Матеріальні активи які придбані за вартістю більше ніж 20000грн. за одиницю і строком використання понад 1 рік відображаються на рахунку 10 "Основні засоби". Об'єкти, які відповідають визначенню основних засобів, але мають незначну вартість, списуються у момент придбання на поточні витрати.

При складанні фінансової звітності за МСФЗ вартість ліквідації основних засобів визнається рівною нулю. Ліквідаційна вартість активу - це попередньо оцінена сума, яку суб'єкт господарювання отримав би на поточний час від вибуття активу після вирахування всіх попередньо оцінених витрат на вибуття, якщо актив є застарілим та перебуває в стані, очікуваному по закінченні строку його корисної експлуатації. Первісне визнання основних засобів, здійснюється за вартістю придбання, що включає всі витрати, необхідні для доведення активу до стану, придатного до використання. У вартість придбаного активу (подальшої його експлуатації) не включаються витрати, зазначені в п.12,19 та 20 МСБО 16 "Основні засоби". Після первісного визнання актив обліковується за переоціненою (справедливою) вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від знецінення. Переоцінка основних засобів здійснюється на дату продажу таких активів або на дату балансу згідно проведеної незалежної експертної оцінки або, якщо є можливість визначити вартість активу на рівні вільних ринкових цін на аналогічний товар, на підставі висновку постійно діючої комісії по фінансово-господарській діяльності ТОВ КУА АПФ "КЛАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ".

Сума накопиченої амортизації на дату переоцінки розглядається за допомогою такої методики - сума накопиченої амортизації перераховується пропорційно до зміни валової балансової вартості активу.

Знос основних засобів визначається виходячи з термінів їх корисної служби.

Сума, що амортизується - це первинна вартість об'єкту основних засобів або переоцінена вартість, за вирахуванням його ліквідаційної вартості. Амортизація основних засобів проводиться щомісячно із застосуванням прямолінійного методу. Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об'єкта, який встановлює товариство у розпорядчому акті, з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів установлених податковим законодавством України.

Ліквідаційна вартість, терміни корисного використання і метод нарахування амортизації передивляються на кінець кожного фінансового року.

Визнання основного засобу припиняється в разі вибуття або коли від його подальшого використання не очікуються ніякі майбутні економічні вигоди.

Нематеріальні активи

Визнання, оцінка та облік нематеріальних активів здійснюється згідно МСБО 38 "Нематеріальні активи" та Податкового кодексу України. Одиницею обліку визначити окремий об'єкт нематеріальних активів. Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за такими групами

1) права користування природними ресурсами;

2) права користування майном;

3) права на комерційні позначення;

4) права на об'єкти промислової власності;

5) авторське право та суміжні з ним права;

6) інші нематеріальні активи.

До нематеріальних активів належать немонетарні активи, які не мають фізичної субстанції та можуть бути ідентифіковані. Нематеріальний актив відображається у звітності, коли:

- існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод від цього активу;

- можна достовірно визначити собівартість активу.

Первісною оцінкою нематеріального активу є його собівартість. Після первісного визнання актив обліковується за переоціненою (справедливою) вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від знецінення. Амортизація нематеріальних активів проводиться щомісячно із застосуванням прямолінійного методу. Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об'єкта, який встановлює підприємство у розпорядчому акті, з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання нематеріальних активів, встановлених податковим законодавством України. Очікувані терміни корисного використання і метод нарахування амортизації аналізуються на кінець кожного звітного періоду.

Ліквідаційна вартість нематеріального активу з визначеним строком корисного користування приймається рівною нулю, за винятком випадків, коли:

а) існує зобов'язання третьої сторони придбати актив наприкінці строку його корисної експлуатації або

б) якщо є активний ринок до подібного активу.

Нематеріальні активи з невизначеним терміном корисного використання і нематеріальні активи, не готові до використання, оцінюються на предмет знецінення як мінімум щорік і при виявленні будь-яких ознак можливого знецінення.

Визнання нематеріального активу припиняється в разі його вибуття або коли від його подальшого використання не очікуються майбутні економічні вигоди.

Запаси

Запаси - це активи, які утримуються для продажу у звичайному ході бізнесу, перебувають у процесі виробництва для такого продажу або існують у формі основних чи допоміжних матеріалів для споживання у виробничому процесі або при наданні послуг.

Запаси відображаються за найменшою з двох величин: собівартості або чистої вартості реалізації. Собівартість запасів складаються з ціни придбання, ввізного мита та інших податків (окрім тих, що згодом відшкодовуються суб'єктові господарювання податковими органами), а також з витрат на транспортування, розвантаження та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням готової продукції, матеріалів та послуг.

Чиста вартість реалізації - попередньо оцінена ціна продажу у звичайному ході бізнесу мінус попередньо оцінені витрати на завершення та попередньо оцінені витрати, необхідні для здійснення продажу. Поточна оцінка запасів та їх списання проводиться за методом ФІФО.

Нерухомість

Визнання, оцінку та облік об'єктів нерухомості здійснювати згідно МСБО 16, МСБО 40 та МСФЗ 5. Інвестиційна нерухомість - нерухомість (земля чи будівля, або частина будівлі, або їх поєднання), утримувана (власником або орендарем згідно з угодою про фінансову оренду) з метою отримання орендних платежів або збільшення вартості капіталу чи для досягнення обох цілей, а не для використання у виробництві чи при постачанні товарів, при наданні послуг чи для адміністративних цілей, або продажу в звичайному ході діяльності. Інвестиційна нерухомість визнається як актив, якщо є ймовірність того, що суб'єкт господарювання отримає майбутні економічні вигоди, які пов'язані з цією інвестиційною нерухомістю та собівартість інвестиційної нерухомості можна достовірно оцінити. Інвестиційна нерухомість оцінюється первісно за її собівартістю. Собівартість придбаної інвестиційної нерухомості включає ціну її придбання та будь-які видатки, які безпосередньо віднесені до придбання. Безпосередньо віднесені видатки охоплюють, наприклад, гонорари за надання професійних юридичних послуг, податки, пов'язані з передачею права власності, та інші витрати на операцію.

Нерухомість яка утримується для продажу, якщо її балансова вартість буде в основному відшкодовуватись шляхом операції продажу, а не поточного використання - класифікується як "непоточний актив утримуваний для продажу". Оцінюється такий актив за нижчою з оцінок: або за балансовою вартістю, або за справедливою вартістю з вирахуванням витрат на продаж.

Основними критеріями класифікації нерухомості як "непоточкого активу утримуваного для продажу" є:

- очікується, що продаж буде визнано завершеним протягом одного року, починаючи з дати класифікації;

- продаж активу є високо ймовірним.

Якщо актив був класифікований як утримуваний для продажу, але цей актив перестав задовольняти вимоги, викладені у параграфах 7-9 МСФЗ 5, то непоточний актив, який більше не класифікується як утримуваний для продажу, оцінюється за нижчою з оцінок:

а) балансової вартості активу (або ліквідаційної групи) до того, як він (або ліквідаційна група) був класифікований як утримуваний для продажу, скоригованої з огляду на амортизацію або переоцінку, які були б визнані, якби актив (або ліквідаційна група) не був би класифікований як такий, що утримується для продажу,

або

б) суми очікуваного відшкодування на дату подальшого рішення щодо відмови від продажу.

Інвестиції в асоційовані підприємства

Облік інвестицій в асоційовані підприємства здійснюється згідно з МСБО 28 "Інвестиції в асоційовані підприємства". Відповідно до параграфу 18 МСБО 28 товариство прийняло рішення оцінювати інвестиції в асоційовані чи спільні підприємства за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку чи збитку. Справедлива вартість інвестицій в асоційовані чи спільні підприємства визначена з урахуванням зміни загальної величини власного капіталу об'єкта інвестування, відповідно балансова вартість об'єкта інвестування збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об'єкта інвестування. Справедлива вартість інвестицій в асоційовані чи спільні підприємства, річну фінансову звітність яких отримати неможливо, окрім господарських товариств, чиї активи знаходяться на території БЕЗ "Крим", оцінюються за нульовою вартістю. Паї (частки) господарських товариств, чиї активи знаходяться на території ВЕЗ "Крим", оцінюються за останньою справедливою вартістю.

ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ.

Первісне визнання та оцінка фінансового актива, фінансового зобов'язання.

Компанія визнає  фінансовий актив або фінансове зобов'язання у своєму звіті про фінансовий стан тоді й лише тоді, коли суб'єкт господарювання стає  стороною  договірних  положень  щодо  інструмента.

Компанія   визнає  всі  свої  договірні  права  та  зобов'язання  за  похідними інструментами у своєму звіті про фінансовий стан як відповідно активи та зобов'язання за  винятком  похідних  інструментів,  що  унеможливлюють  облік  передавання фінансових  активів  як  продаж. Якщо  передавання  фінансового активу  не  відповідає  критеріям  для  припинення  визнання,  то  одержувач  не  визнає переданий актив як свій актив.

(а) Безумовна  дебіторська  та  кредиторська  заборгованість  визнається  як  активи або  зобов'язання  тоді,  коли  суб'єкт  господарювання  стає  стороною  договору та,  внаслідок  цього,  набуває  юридичне  право  одержати  грошові  кошти  або юридичне зобов'язання сплатити грошові кошти.

(б) Активи,  що  придбаваються,  та  зобов'язання,  що  приймаються  внаслідок твердого зобов'язання  придбати  або  продати  товари чи послуги, зазвичай  не визнаються  доти,  доки  як  мінімум,  одна  зі  сторін  не  виконає  свою  частину договору.

(в)  Форвардний  контракт, визнається  як  актив  або  зобов'язання  на  дату виникнення  твердого  зобов'язання,  а  не  на  дату  розрахунку.  Коли  Компанія стає стороною форвардного контракту, справедливі вартості права та зобов'язання часто бувають рівними, тому чиста справедлива вартість форвардного контракту дорівнює нулеві. Якщо ж чиста справедлива вартість права  та  зобов'язання  нулеві  не  дорівнює,  то  такий  контракт  визнається  як актив або зобов'язання.

(г)  Опціонні  контракти,  визнаються як активи чи зобов'язання тоді, коли його держатель або продавець стає стороною контракту.

(ґ)  Панові  майбутні  операції  (незалежно  від  імовірності  їх  здійснення)  не  є  ні активами,  ні  зобов'язаннями,  оскільки  суб'єкт  господарювання  не  став стороною контракту.

За винятком торговельної дебіторської заборгованості в межах *), Компанія під час первісного визнання оцінює фінансовий актив або фінансове зобов'язання за його справедливою вартістю плюс або мінус (у випадку фінансового активу або фінансового зобов'язання, що не оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток) витрати на операцію, що можуть бути безпосередньо віднесені на придбання або випуск фінансового активу або фінансового зобов'язання.

Водночас, Компанія застосовує пункт Б5.1.2А МСФЗ 9, якщо справедлива вартість фінансового активу або фінансового зобов'язання при первісному визнанні відрізняється від ціни операції.

Якщо Компанія застосовує облік за датою розрахунку для активу, який надалі оцінюється за амортизованою собівартістю, то актив первісно визнається за його справедливою вартістю на дату операції.

*) при первісному визнанні Компанія оцінює торговельну дебіторську заборгованість за ціною операції (згідно з визначенням, наведеним у МСФЗ 15), якщо торговельна дебіторська заборгованість не містить значного компоненту фінансування згідно з МСФЗ 15 (або якщо суб'єкт господарювання застосовує практичний прийом згідно з пунктом 63 МСФЗ 15).

Справедлива вартість - це ціна, яка була б отримана від продажу активу або сплачена за зобов'язанням при звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки. Найкращим свідченням справедливої вартості є ціна на активному ринку. Активний ринок - це ринок, на якому операції щодо активів і зобов'язань мають місце із достатньою частотою та в достатніх обсягах для того, щоб забезпечити інформацію щодо ціноутворення на поточній основі.

Методи оцінки справедливої вартості.

Компанія застосовує методи оцінки вартості, які відповідають обставинам та для яких є достатньо даних, щоб оцінити справедливу вартість, максимізуючи використання доречних відкритих вхідних даних та мінімізуючи використання закритих вхідних даних. Мета застосування методу оцінки вартості - визначити ціну, за якою відбулася б звичайна операція продажу активу чи передачі зобов'язання між учасниками ринку на дату оцінки поточних ринкових умов. Компанія застосовує наступні методи оцінки вартості : ринковий підхід, витратний підхід та дохідний підхід. Якщо для оцінки справедливої вартості застосовують кілька методів оцінки, то результати оцінюють, враховуючи прийнятність діапазону значень, на які вказують такі результати. Оцінка справедливої вартості - це точка в діапазоні, яка найкраще представляє справедливу  вартість  за  даних  обставин.   Компанія   відбирає   вхідні  дані,  які   відповідають характеристикам активу чи зобов'язання, що їх брали б до уваги учасники ринку в операції з активом чи зобов'язанням. Компанія використовує вхідні дані з біржових ринків.

Справедлива вартість фінансових інструментів, що торгуються на активному ринку, вимірюється як добуток ціни котирування на ринку за окремим активом або зобов'язанням та їх кількості, що утримується організацією. Цей принцип дотримується, навіть якщо звичайний денний обсяг торгів на ринку не є достатнім, щоб абсорбувати кількість інструментів, які утримуються Компанією, і якщо заява на розміщення усієї позиції в межах однієї транзакції може вплинути на ціну котирування. Портфель похідних фінансових інструментів або інших фінансових активів і фінансових зобов'язань, які не торгуються на активному ринку, оцінюється за справедливою вартістю групи фінансових активів і фінансових зобов'язань на основі ціни, яка буде отримана від продажу чистої довгої позиції (активу) за певною групою ризику або від продажу чистої короткої позиції (зобов'язання) за певною групою ризику при звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки. Це стосується активів, які обліковуються за справедливою вартістю на періодичній основі, якщо Компанія:

- управляє групою фінансових активів та фінансових зобов'язань на основі чистої позиції за певним ринковим або кредитним ризиком певного    контрагента, відповідно до внутрішньої стратегії інвестування та управління ризиками;

-   надає   інформацію  за   групами   активів  та   зобов'язань   ключовому  управлінському персоналу; та

- ринкові ризики, включаючи тривалість схильності до конкретного ринкового ризику (або ризиків). Що виникає у зв'язку з фінансовими активами і фінансовими зобов'язаннями, по суті є рівнозначними. Методи оцінки, зокрема, моделі дисконтованих грошових потоків або моделі, що ґрунтуються на нещодавніх операціях на ринку на загальних умовах або на фінансових даних об'єктів інвестицій, застосовуються для оцінки справедливої вартості для  певних фінансових інструментів, щодо яких відсутня зовнішня ринкова інформація щодо ціноутворення.

Оцінки справедливої вартості аналізуються за рівнями ієрархії справедливої вартості наступним чином:

Рівень 1 - це оцінки за цінами котирування (без застосування коригувань) на активних ринках для ідентичних активів та зобов'язань;

Рівень 2 - це методики оцінки з усіма суттєвими параметрами, наявними для спостереження за активами та зобов'язаннями, безпосередньо (тобто, ціни) або опосередковано (тобто, визначені на основі цін), та

Рівень 3 - це оцінки, які не базуються виключно на наявних на ринку даних (тобто, оцінка вимагає значного застосування параметрів, за якими відсутні спостереження).

Перехід з рівня на рівень ієрархії справедливої вартості вважається таким, що мав місце станом на кінець звітного періоду.

Непохідні фінансові зобов'язання

При первісному визнанні фінансові зобов'язання можуть бути віднесені до категорії переоцінюваних за справедливою вартістю через прибуток або збиток, якщо дотримані наступні критерії:

- віднесення в категорію виключає або суттєво знижує непослідовність в методах обліку, яка в іншому випадку виникла б при оцінці зобов'язань або визнання прибутку або збитку по них;

-зобов'язання є частиною групи фінансових зобов'язань, управління якими здійснюється і результати, за якими оцінюються на підставі справедливої вартості, відповідно до політики управління ризиками;

-фінансове зобов'язання містить вбудований похідний інструмент, який необхідно окремо відобразити у фінансовій звітності.

Інвестиції в інструменти власного капіталу

Під час первісного визнання суб'єкт господарювання має право на власний розсуд прийняти безвідкличне рішення про відображення в іншому сукупному доході подальших змін у справедливій вартості інвестиції в інструмент власного капіталу в межах сфери застосування МСФЗ 9, який не утримується для торгівлі й не є умовною компенсацією, визнаною набувачем в об'єднанні бізнесу, до якого застосовується МСФЗ 3.

Подальша оцінка фінансових активів

Після  первісного  визнання  Компанія  оцінює  фінансовий  актив:

 (а)   за амортизованою собівартістю;

Фінансовий актив оцінюється за амортизованою собівартістю в разі одночасного дотримання обох зазначених нижче умов:

(а)   фінансовий  актив  утримується  з  метою утримання  фінансових  активів  для  одержання  договірних  грошових потоків; і

b)   договірні  умови  фінансового  активу  генерують  у  певні  дати  грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми.

Метод обліку фінансових інструментів за амортизованою  вартістю  пов'язаний  із  нарахуванням  відсоткового доходу за ефективною ставкою відсотків.

(б)   за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;

Фінансовий актив  оцінюється  за  справедливою  вартістю  через  інший  сукупний дохід у разі одночасного дотримання обох зазначених нижче умов:

(а)   фінансовий  актив  утримується  з   метою одержання  договірних  грошових  потоків,  так  і метою продажу фінансових активів, і

b)   договірні  умови  фінансового  активу  генерують  у  певні  дати  грошові

потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену

частку основної суми

(в)    за справедливою вартістю через прибуток або збиток.

Фінансовий  актив  оцінюється  за  справедливою  вартістю  через  прибуток  або збиток, якщо він не оцінюється за амортизованою собівартістю або за справедливою вартістю через інший сукупний дохід.

Активи, які не мають фіксованого строку погашення, оцінються за фактичними витратами.

Знецінення фінансових активів.

Компанія  застосовує  до  фінансових  активів,  які  оцінюються  за амортизованою собівартістю, та до фінансових активів, які оцінюються  за  справедливою  вартістю  через  інший  сукупний  дохід, вимогу щодо зменшення корисності.

Знецінення фінансових активів базується на передумові, що підприємство очікує можливі втрати від фінансового інструменту. Знецінення може застосовуватися до:

- фінансових активів, які оцінюються за амортизованою вартістю;

- фінансових  активів,  які  оцінюються  в  обов'язковому  порядку  за  справедливою  вартістю  із  віднесенням змін до іншого сукупного доходу;

- зобов'язань  з  надання  кредитів,  коли  існує  поточне  зобов'язання  з  надання  кредиту  (за  винятком тих, які оцінюються за справедливою вартістю через прибутки та збитки);

- договорів фінансової гарантії, до яких застосовується МСФЗ 9;

- дебіторської заборгованості за лізинговими договорами;

- активами  за  договорами,  які  потрапляють  у сферу  застосування  МСФЗ  15  "Виручка  по  договорах з клієнтами".

Згідно  з  загальним підходом очікувані  збитки  за кредитами мають бути виміряні через втрати по позиках у сумі, що дорівнює:

- дванадцятимісячним  очікуваним  збиткам  за кредитами або

- повного терміну дії очікуваних кредитних збитків.

Для всіх інших фінансових інструментів очікувані  збитки  по  кредитному  портфелю  оцінюється  в сумі,  що  дорівнює  12-місячним  очікуваним  кредитним втратам

Фінансовий актив вважається таким, що кредитно-знецінився, якщо сталася одна або декілька подій, які мають значний вплив на очікувані майбутні грошові потоки за фінансовим активом:

- значні фінансові труднощі емітента або позичальника;

- порушення  договору,  наприклад,  відмова  або прострочення якоїсь події за договором;

- кредитори, за наявності економічних чи договірних  причин,  пов'язані  з  фінансовими  труднощами позичальника,  у  випадку  надання  позичальникові концесії, що інакше не могли б бути розглянуті;

- висока ймовірність того, що відносно позичальника буде проведена процедура банкрутства або фінансової реорганізації;

- зниження активного ринку для фінансового активу внаслідок фінансових труднощів;

- придбання або виникнення фінансового активу з великою знижкою, яка відображає понесені збитки за кредитами.

Фінансові інструменти за МСФЗ 9, що не підпадають під порядок знецінення

-фінансові активи, що обліковуються за справедливою вартістю через прибуток або збиток.

-інвестиції в дольові інструменти, що обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід.

Перекласифікація

Компанія здійснює перекласифікацію всіх охоплених відповідними змінами фінансових активів тоді й лише тоді, коли він змінює свою бізнес-модель управління фінансовими активами.

Компанія  не  проводить  перекласифікації  жодних  фінансових зобов'язань.

Якщо, Компанія проводить перекласифікацію фінансових активів згідно з пунктом 4.4.1 МСФЗ 9, вона застосовує перекласифікацію перспективно, починаючи з дати перекласифікації. Компанія не переглядає визнані раніше прибутки, збитки (включаючи прибутки або збитки від зменшення корисності), або проценти.

Якщо Компанія здійснює перекласифікацію фінансового активу з категорії тих, що оцінюються за амортизованою собівартістю, до категорії тих, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, то його справедлива вартість оцінюється станом на дату перекласифікації. Будь-який прибуток або збиток, що виник із різниці між попередньою амортизованою собівартістю фінансового активу та його справедливою вартістю, визнається в прибутку або збитку.

Якщо Компанія здійснює перекласифікацію фінансового активу з категорії тих, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, до категорії тих, що оцінюються за амортизованою собівартістю, то його справедлива вартість станом на дату перекласифікації стає його новою валовою балансовою вартістю.

Якщо Компанія здійснює перекласифікацію фінансового активу з категорії тих, що оцінюються за амортизованою собівартістю, до категорії тих, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, то його справедлива вартість оцінюється станом на дату перекласифікації. Будь-який прибуток або збиток, що виник із різниці між попередньою амортизованою собівартістю фінансового активу та його справедливою вартістю, визнається в іншому сукупному доході. Ефективна ставка відсотка та оцінка очікуваних кредитних збитків у результаті перекласифікації коригуванню не підлягають.

Якщо Компанія здійснює перекласифікацію фінансового активу з категорії тих, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, в категорію тих, що оцінюються за амортизованою собівартістю, то фінансовий актив перекласифіковується за своєю справедливою вартістю станом на дату перекласифікації. Однак, кумулятивний прибуток або збиток, що був раніше визнаний в іншому сукупному доході, виключається з власного капіталу та відповідно коригується справедлива вартість фінансового активу станом на дату перекласифікації. Внаслідок цього фінансовий актив оцінюється станом на дату перекласифікації так, ніби він завжди оцінювався за амортизованою собівартістю. Таке коригування впливає на інший сукупний дохід, але не позначається на прибутку або збитку, а тому не є коригуванням перекласифікації Ефективна ставка відсотка та оцінка очікуваних кредитних збитків у результаті перекласифікації коригуванню не підлягають.

Якщо Компанія здійснює перекласифікацію фінансового активу з категорії тих, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, у категорію тих, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, то фінансовий актив і надалі оцінюється за своєю справедливою вартістю.

Якщо Компанія здійснює перекласифікацію фінансового активу з категорії тих, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, у категорію тих, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, то фінансовий актив і надалі оцінюється за своєю справедливою вартістю. Кумулятивний прибуток або збиток, що був раніше визнаний в іншому сукупному доході, перекласифіковується з власного капіталу в прибуток або збиток як коригування перекласифікації станом на дату перекласифікації.

Визнання очікуваних кредитних збитків

Компанія визнає резерв під збитки для очікуваних кредитних збитків за фінансовим активом, що оцінюється згідно з пунктами 4.1.2 або 4.1.2А МСФЗ 9, для дебіторської заборгованості за орендою, за договірним активом або за зобов'язанням із кредитування, і за договором фінансової гарантії, до якого застосовуються вимоги пунктів 2.1(е), 4.2.1(в) або 4.2 1(г) МСФЗ 9 щодо зменшення корисності.

Компанія застосовує вимоги щодо зменшення корисності для визнання та оцінки резерву під збитки за фінансовими активами, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід. Проте резерв під збитки визнається в іншому сукупному доході й не зменшує балансової вартості фінансового активу, зазначеної у звіті про фінансовий стан.

Із урахуванням пунктів 5.5.13-5.5.16 МСФЗ 9 Компанія оцінює станом на кожну звітну дату резерв під збитки за фінансовим інструментом у розмірі, що дорівнює очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії фінансового інструменту, якщо кредитний ризик за таким фінансовим інструментом значно зріс із моменту первісного визнання.

Мета встановлення вимог щодо зменшення корисності полягає у визнанні очікуваних кредитних збитків за весь строк дії за всіма фінансовими інструментами, за якими відбулося значне зростання кредитного ризику з моменту первісного визнання (незалежно від того, чи він оцінюється на індивідуальній, чи на груповій основі) з урахуванням усієї обґрунтовано необхідної та підтверджуваної інформації, включаючи прогнозну інформацію.

Якщо станом на звітну дату кредитний ризик за фінансовим інструментом не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання, то, з урахуванням положень пунктів 5.5.1В-5.5.16 МСФЗ 9, Компанія оцінює резерв під збитки за таким фінансовим інструментом у розмірі, що дорівнює 12-місячним очікуваним кредитним збиткам.

Оцінка очікуваних кредитних збитків

Компанія оцінює очікувані кредитні збитки за фінансовим інструментом у спосіб, що відображає:

а) об'єктивну та зважену за ймовірністю суму, визначену шляхом оцінки певного діапазону можливих результатів;

б) часову вартість грошей; і

в) обґрунтовано необхідну та підтверджувану інформацію про минулі події, поточні умови та прогнози майбутніх економічних умов, що може бути одержана без надмірних витрат або зусиль станом на звітну дату.

Класифікація фінансових зобов'язань.

Компанія  здійснює  класифікацію  всіх  фінансових  зобов'язань  як таких,  що  в  подальшому  оцінюються  за  амортизованою  собівартістю,  за винятком:

(а)   фінансових  зобов'язань,  що  оцінюються  за  справедливою  вартістю  через прибуток  або  збиток.  Такі  зобов'язання,  включаючи  похідні інструменти,  що  є  зобов'язаннями,  надалі  оцінюються за  справедливою вартістю.

(б)   фінансових  зобов'язань,  що  виникають  у  разі  невідповідності передавання фінансового активу критеріям для припинення визнання або в  разі  застосування  підходу  подальшої  участі.

(в)   договорів  фінансової  гарантії.  Після  первісного  визнання  емітент  такого договору (якщо не застосовується підпункт (а) або (б) пункту 4.2.1) надалі оцінює його за більшою з таких сум:

-   сумою резерву під збитки;

- первісно  визнаною  сумою за  вирахуванням,  за потреби,  сукупного  розміру  доходу,  визнаного  згідно  з принципами МСФЗ 15.

(г)   зобов'язань із надання позики за ставкою відсотка, нижчою від ринкової. Емітент такого зобов'язання (якщо не застосовується підпункт (а) пункту 4.2.1 МСФЗ 9) надалі оцінює його за більшою з таких сум:

-   сумою резерву під збитки, визначеною згідно з розділом 5.5 МСФЗ 9, і

- первісно  визнаною  сумою за  вирахуванням,  за потреби,  сукупного  розміру  доходу,  визнаного  згідно  з принципами МСФЗ 15.

(ґ)   умовної компенсації, визнаної набувачем при об'єднанні бізнесу, до якого застосовується  МСФЗ 3.  Така  умовна  компенсація  надалі  оцінюється  за справедливою вартістю з визнанням змін у прибутку або збитку.

Можливість призначення фінансового зобов'язання як такого, що оцінюється за справедливою вартістю через прибуток або збиток

Компанія   має  право  під  час  первісного  визнання  безвідклично призначити  фінансове  зобов'язання  як  таке,  що  оцінюється  за  справедливою вартістю через прибуток або збиток, якщо це дозволено пунктом 4.3.5 МСФЗ 9 або якщо таке  рішення  забезпечує  надання  більш  доречної  інформації  через  одну  з  таких причин:

(а)   воно усуває або значно зменшує невідповідність в оцінці або визнанні (яку подекуди  називають  "неузгодженістю  обліку"),  що  в  іншому  випадку виникла б при оцінці активів або зобов'язань, або при визнанні прибутків і збитків за ними на різних основах , або

(б)   група  фінансових  зобов'язань  або  фінансових  активів  і  фінансових зобов'язань  перебуває  в  управлінні,  а  її  показники  ефективності оцінюються  на  основі  справедливої  вартості  згідно  з  документально оформленою стратегією управління ризиком або стратегією інвестування, причому  інформація  про  групу  для  внутрішнього  користування подається  на  цій  основі  провідному  управлінському  персоналу  суб'єкта господарювання  (згідно  з  визначенням,  наведеним  у  МСБО 24 "Розкриття  інформації  щодо  пов'язаних  сторін")  -  наприклад,  раді директорів  суб'єкта  господарювання  або  його  виконавчому  директорові

Подальша оцінка фінансових зобов'язань.

Після  первісного  визнання  Компанія  оцінює  фінансове зобов'язання згідно з пунктами 4.2.1-4.2.2 МСФЗ 9.

Зобов'язання, призначені як такі, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток.

Компанія відображає прибуток або збиток за фінансовим зобов'язанням, призначеним як таке, що оцінюється за справедливою вартістю через прибуток або збиток, згідно з пунктом 4.2.2 або пунктом 4.3.5 МСФЗ 9 у такому порядку:

а) сума зміни справедливої вартості фінансового зобов'язання, обумовлена змінами в кредитному ризику за таким зобов'язанням, відображається в іншому сукупному доході, а

б) залишок суми зміни справедливої вартості зобов'язання відображається в прибутку або збитку, якщо підхід до впливу змін у кредитному ризику за зобов'язанням, описаний у підпункті "а", не призводить до виникнення або збільшення неузгодженості обліку в прибутку або збитку (а в такому разі застосовується пункт 5.7.8 МСФЗ 9). Якщо дотримання даних вимог може призвести до виникнення або збільшення неузгодженості обліку в прибутку або збитку, то Компанія відображає всі прибутки або збитки за таким зобов'язанням (у тому числі, впливу змін у кредитному ризику за таким зобов'язанням) у прибутку або збитку

Грошові кошти та їх еквіваленти

Грошовими коштами та їх еквівалентами є: залишки грошових коштів у касі, на рахунках, міжбанківські розміщення (депозити і резерви), банківські метали тощо.

Первісна оцінка залишків грошових коштів та їх еквівалентів у національній валюті в касах товариства та на рахунках у банках відображаються у звіті про фінансовий стан за справедливою вартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості. Первісна оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті та банківських металах здійснюється у функціональній (національній) валюті за офіційними курсами Національного банку України (далі - НБУ) та на підставі інформації про ціни на дорогоцінні метали, визначені (зафіксовані) учасниками Лондонської асоціації ринку дорогоцінних металів і учасниками Лондонського ринку платини та паладію та офіційного курсу гривні до долара США. Подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості на дату оцінки. Подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті та банківських металах здійснюється у функціональній валюті за офіційним курсом НБУ та на підставі інформації про ціни на дорогоцінні метали, визначені (зафіксовані) учасниками Лондонської асоціації ринку дорогоцінних металів і учасниками Лондонського ринку платини та паладію та офіційного курсу гривні до долара США на дату оцінки. Подальша оцінка грошових коштів у разі призначення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в банківській установі тимчасової адміністрації або прийняття НБУ рішення про ліквідацію банківської установи здійснюється в сумі очікуваних надходжень грошових коштів з урахуванням ймовірності та строку їх повернення. У разі відсутності ймовірності повернення грошових коштів, визнання їх як активу припиняється і відображається у складі збитків звітного періоду.

Вплив змін валютних курсів

Оцінка та облік операцій в іноземній валюті та зміни валютних курсів здійснюється згідно МСБО 21 "Вплив змін валютних курсів". Функціональною валютою є українська гривня.

Операції в іноземній валюті первісно визнаються в іноземній валюті, включаючи операції, що виникають у товариства:

а) купує або продає товари чи послуги, ціна на які визначена в іноземній валюті;

б) позичає або перераховує кошти, якщо суми, які підлягають сплаті або отриманню, визначені в іноземній валюті;

в) іншим чином купує або ліквідує активи або бере на себе зобов'язання, визначені в іноземній валюті, чи погашає їх.

Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня дати здійснення операції

Курсова різниця виникає тоді, коли монетарні статті виникають від операції в іноземній валюті, а зміна у валютному курсі відбувається в період між датою операції і датою розрахунку. Коли розрахунки за операцією здійснюються протягом того самого облікового періоду, в якому операція відбулася, тоді вся курсова різниця визнається в цьому періоді. Проте, коли розрахунок за операцією здійснюється в наступному обліковому періоді, курсова різниця, визнана в кожному періоді до дати розрахунку, визначається на основі зміни у валютних курсах протягом кожного періоду.

На кінець кожного звітного періоду:

а) монетарні статті в іноземній валюті слід переводити, застосовуючи курс при закритті;

б) немонетарні статті, які оцінюються за історичною собівартістю в іноземній валюті, слід переводити, застосовуючи валютний курс на дату операції;

в) немонетарні статті, які оцінюються за справедливою вартістю в іноземній валюті, слід переводити, застосовуючи валютні курси на дату оцінки справедливої вартості.

Якщо відбувається зміна функціональної валюти товариства, то використовується процедура переведення, застосовні до нової функціональної валюти, перспективно з дати зміни.

Оренда

Оцінка та облік оренди здійснюється згідно МСБО 17 "Оренда". Оренда - це угода, згідно з якою орендодавець передає орендареві в обмін на платіж або ряд платежів право користування активом протягом погодженого періоду часу. Оренда класифікується на фінансову та операційну оренду. Оренда класифікується як фінансова оренда, якщо вона передає всі ризики та винагороди щодо володіння. Оренда класифікується як операційна оренда, якщо вона не передає всі ризики та винагороди щодо володіння. Ризики включають можливість збитків від простоїв або технічної застарілості, а також коливань у надходженнях внаслідок зміни економічних умов. Винагороди можуть бути представлені у формі очікування рентабельного функціонування протягом строку економічної експлуатації активу та прибутку від зростання вартості або реалізації ліквідаційної вартості.

Виплати працівникам

Поточні виплати, виплати при звільненні та інші виплати працівникам, які визначені розпорядчими документами КУА, обліковуються згідно МСБО 19 "Виплати працівникам"

Податок на прибуток

Оцінка та облік податку на прибуток здійснюється згідно МСБО 12 "Податки на прибуток" та розділу III Податкового кодексу України.

Витрати з податку на прибуток являють собою суму витрат з поточного та відстроченого податків. Поточний податок визначається як сума податків на прибуток, що підлягають сплаті (відшкодуванню) щодо оподаткованого прибутку (збитку) за звітний період. Поточні витрати Товариства за податками розраховуються з використанням податкових ставок, чинних (або в основному чинних) на дату балансу.

Відстрочений податок розраховується за балансовим методом обліку зобов'язань та являє собою податкові активи або зобов'язання, що виникають у результаті тимчасових різниць між балансовою вартістю активу чи зобов'язання в балансі та їх податковою базою.

Відстрочені податкові зобов'язання визнаються, як правило, щодо всіх тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню. Відстрочені податкові активи визнаються з урахуванням імовірності наявності в майбутньому оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можуть бути використані тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню. Балансова вартість відстрочених податкових активів переглядається на кожну звітну дату й зменшується в тій мірі, у якій більше не існує ймовірності того, що буде отриманий оподаткований прибуток, достатній, щоб дозволити використати вигоду від відстроченого податкового активу повністю або частково.

Відстрочений податок розраховується за податковими ставками, які, як очікується, будуть застосовуватися в періоді реалізації відповідних активів або зобов'язань. Товариство визнає поточні та відстрочені податки як витрати або дохід і включає в прибуток або збиток за звітний період, окрім випадків, коли податки виникають від операцій або подій, які визнаються прямо у власному капіталі або від об'єднання бізнесу.

Товариство визнає поточні та відстрочені податки у капіталі, якщо податок належить до статей, які відображено безпосередньо у власному капіталі в тому самому чи в іншому звітному періоді.

Доходи і витрати

Дохід - це валове надходження економічних вигід протягом періоду, що виникає в ході звичайної діяльності суб'єкта господарювання, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників власного капіталу. Дохід має оцінюватися за справедливою вартістю компенсації, яка була отримана або підлягає отриманню. Доход, виникає в результаті таких операцій і подій:

а) продаж товарів;

б) надання послуг;

в) використання активів суб'єкта господарювання іншими сторонами, результатом чого є відсотки, роялті та дивіденди.

Дохід від продажу товарів має визнаватися в разі задоволення всіх наведених далі умов:

а) суб'єкт господарювання передав покупцеві су ттєві ризики і винагороди, пов'язані з власністю на товар;

б) суму доходу можна достовірно оцінити;

в) ймовірно, що до суб'єкта господарювання надійдуть економічні вигоди, пов'язані з операцією;

ґ) витрати, які були або будуть понесені у зв'язку з операцією, можна достовірно оцінити.

Якщо результат операції, яка передбачає надання послуг, може бути попередньо оцінений достовірно, дохід, пов'язаний з операцією, має визнаватися шляхом посилання на той етап завершеності операції, який існує на кінець звітного періоду. Результат операції може бути попередньо оцінений достовірно у разі задоволення всіх наведених далі умов:

а) можливо достовірно оцінити суму доходу;

б) є ймовірність надходження до суб'єкта господарювання економічних вигід, пов'язаних з операцією;

в) можливо достовірно оцінити ступінь завершеності операції на кінець звітного періоду; та

г) можливо достовірно оцінити витрати, понесені у зв'язку з операцією, та витрати, необхідні для її завершення.

Якщо неможливо достовірно оцінити результат операції, яка передбачає надання послуг, дохід має визнаватися тільки в обсязі, що не перевищує визнані витрати які підлягають відшкодуванню.

Дохід, який виникає в результаті використання третіми сторонами активів суб'єкта господарювання, що приносять відсотки, роялті та дивіденди, має визнаватися якщо:

а) є ймовірність, що економічні вигоди, пов'язані з операцією, надходитимуть до суб'єкта господарювання;

б) можливо достовірно оцінити суму доходу.

Відсотки мають визнаватися із застосуванням методу ефективної ставки відсотка, наведеного в МСБО 39, параграф 9 та К35 - К38. Роялті мають визнаватися на основі принципу нарахування згідно із сутністю відповідної угоди. Дивіденди мають визнаватися, коли встановлюється право акціонера на отримання виплати.

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про сукупний дохід:

а) попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.

б) погашення одержаних позик.

В останній робочий день року проводиться закриття всіх доходів і витрат на рахунок "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" .

Пов'язані особи

Визначення пов'язаних осіб розкривається у відповідності до МСБО 24 "Розкриття інформації про пов'язані сторони".

4. ОСНОВНІ ПРИПУЩЕННЯ, ОЦІНКИ ТА СУДЖЕННЯ.

При підготовці фінансової звітності Товариство здійснює оцінки та припущення, які мають вплив на елементи фінансової звітності, ґрунтуючись на МСФЗ, МСБО та тлумаченнях, розроблених Комітетом з тлумачень міжнародної фінансової звітності. Оцінки та судження базуються на попередньому досвіді та інших факторах, що за існуючих обставин вважаються обґрунтованими і за результатами яких приймаються судження щодо балансової вартості активів та зобов'язань. Хоча ці розрахунки базуються на наявній у керівництва Товариства інформації про поточні події, фактичні результати можуть зрештою відрізнятися від цих розрахунків. Під час здійснення судження керівництво Товариства посилається на прийнятність наведених далі джерел та враховує їх у низхідному порядку:

а) вимоги в МСФЗ, у яких ідеться про подібні та пов'язані з ними питання;

б) визначення, критерії визнання та концепції оцінки активів, зобов'язань, доходів та витрат у Концептуальній основі фінансової звітності.

Під час здійснення судження керівництво Товариства враховує найостанніші положення інших органів, що розробляють та затверджують стандарти, які застосовують подібну концептуальну основу для розроблення стандартів, іншу професійну літературу з обліку та прийняті галузеві практики, тією мірою, якою вони не суперечать вищезазначеним джерелам.

4.1. СУДЖЕННЯ ЩОДО ВИЗНАННЯ ЕКОНОМІКИ У СТАНІ ГІПЕРІНФЛЯЦІЇ, ВІДПОВІДНО ДО ПОЛОЖЕНЬ МСБО 29 "ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ В УМОВАХ ГІПЕРІНФЛЯЦІЇ".

Відповідно до пункту 3 МСБО 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції" показником гіперінфляції є характеристики економічного середовища країни. Ці характеристики є кількісними і якісними.

Щодо аналізу кількісного фактору. Зважаючи на те, що статистичні дані Міністерства статистики України свідчать, що кумулятивний приріст інфляції за останні три роки з 2023 по 2025р складає 27,13% (на кінець 2025 року). Рівень інфляції за роками складав: за  2023р.- 5,1%, 2024р.- 12,0% та 2025р.- 8,0% враховуючи, що кумулятивний відсоток індекса інфляції за останні три роки не перевищив 90%, коригування станетей балансу Товариства, станом на 31.12.2025р. не здійснювалось.

Аналіз якісних факторів пункту 3 МСБО 29 не дає аргументованих доказів того, що економіка України є гіперінфляційною, а саме:

- немає офіційно підтвердженої інформації, що основна маса населення віддає перевагу збереженню своїх цінностей у формі немонетарних активів або у відносно стабільній іноземній валюті і що суми, утримувані в національній валюті, негайно інвестуються для збереження купівельної спроможності;

- немає офіційно підтвердженої інформації і даних, що основна маса населення розглядає грошові суми не в національній грошовій одиниці, а у відносно стабільній іноземній валюті. За офіційними даними Нацбанку України схильність до заощаджень населення на цей час досі становить величину нижче нуля, тобто основна маса населення витрачає раніше заощаджені кошти;

- відсоткові ставки, реальна заробітна плата та ціни формуються ринком (тобто через попит та пропозицію) і не обов'язково індексуються згідно індексу інфляції. Індексації підлягає лише частка заробітної плати і лише при деяких умовах;

- немає офіційно підтвердженої інформації та спостереження, що продаж та придбання на умовах відстрочки платежу підприємствами здійснюється за цінами, які компенсують очікувану втрату купівельної спроможності протягом періоду відстрочки платежу, навіть якщо цей строк є коротким.

До того ж МСБО 29 не встановлює абсолютного рівня, на якому вважається, що виникає гіперінфляція. Необхідність перераховувати показники фінансових звітів, згідно з цим Стандартом, є питанням судження управлінського персоналу підприємства.

Отже, здійснивши аналіз кількісного та якісних факторів, товариство дійшло висновку щодо недостатності характеристик, які свідчать, що загальний стан економіки країни є гіперінфляційним. Тому управлінським персоналом було прийняте рішення не застосовувати за результатами 2025 року норми МСБО 29 і не здійснювати перерахунок показників фінансової звітності.

Але, поряд з тим, товариство буде слідкувати за рівнем інфляції протягом 2026 року та наступних років, враховуючи, що функціональною валютою підприємства є українська гривня.

Облікова політика щодо фінансових активів, доступних для продажу грунтується на положеннях та вимогах МСФЗ 5.

Метою якого полягає

1 у визначенні бухгалтерського обліку активів, утримуваних для продажу, та поданні і розкритті інформації щодо припиненої діяльності. Зокрема, МСФЗ вимагає, щоб:

а) активи, які відповідають критеріям, що дозволяють класифікувати їх як утримувані для продажу, оцінювалися за меншою з величин - балансовою вартістю чи справедливою вартістю мінус витрати на продаж - та щоб амортизація цих активів була припинена; та

б) активи, які відповідають критеріям, що дозволяють класифікувати їх як утримувані для

продажу, подавалися окремо у звіті про фінансовий стан, а результати припиненої діяльності -у звіті про сукупні доходи.

Вимоги цього МСФЗ щодо класифікації та подання застосовуються до всіх визнаних непоточних активів та усіх груп вибуття суб'єкта господарювання.

Вимоги цього МСФЗ до оцінки застосовуються до всіх визнаних непоточних активів та груп вибуття (як зазначено в пункті 4 МСФЗ), за

винятком активів, перелічених у пункті 5 МСФЗ, які треба продовжувати оцінювати згідно із зазначеним відповідним cтандартом.

В бухгалтерському та податковому обліку Компанії амортизація окремого об'єкта основних засобів та об'єкта тимчасових (нетитульних) споруд розраховується із застосуванням прямолінійного методу, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період корисного використання об'єкта основних засобів, вираженого у роках. Місячна сума амортизації визначається діленням річної суми амортизації на 12 або діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період корисного використання об'єкта основних засобів, вираженого у місяцях.

Амортизація об'єкта необоротних активів здійснюється відповідно до вимог МСБО 16 "Основні засоби".

Очікуваний строк корисного використання об'єкта основних засобів встановлюється обліковою Політикою Компанії і відображається в первинних документах, що підтверджують введення об'єкта в експлуатацію.

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) враховано:

- очікуване використання об'єкта з урахуванням його потужності або продуктивності;

- фізичний та моральний знос, що передбачається;

- правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

В податковому обліку амортизація об'єктів основних засобів, які відповідають критеріям віднесення їх до податкового обліку з метою амортизації витрат на їх придбання, розраховується за строками корисного використання, встановленими обліковою Політикою Компанії, з врахуванням мінімально допустимих строків використання для кожної групи, встановлених Податковим Кодексом України.

Облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об'єктом, що входить до складу окремої групи основних засобів. Вартість об'єктів амортизації в податковому обліку враховується за первісною вартістю основних засобів, яка визначається з врахуванням вимог Податкового Кодексу України.

Облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об'єктом, що входить до складу окремої групи основних засобів. Вартість об'єктів амортизації в податковому обліку враховується за первісною вартістю основних засобів, яка визначається з врахуванням вимог Податкового Кодексу України. Вартість земельної ділянки у бухгалтерському та податковому обліку не амортизується.

Припинення визнання фінансових активів Компанія здійснює у відповідності до МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" наступним чином:

- строкові банківські вклади (депозити) - з моменту перерахування коштів з депозитного рахунку (чи в інший спосіб повернення коштів) або з моменту, коли Компанією встановлено, що вона не має більш обґрунтованих очікувань щодо повернення грошових коштів;

- облігації внутрішньої та зовнішньої державної позики - з моменту погашення облігацій, або з моменту, коли Компанією встановлено, що вона не має більш обґрунтованих очікувань щодо повернення грошових коштів;

- пайові цінні папери або інші корпоративні права - з моменту продажу цінних паперів або з моменту, коли Компанією встановлено, що емітента цінних паперів визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією;

- дебіторська заборгованість - з моменту оплати заборгованості або з моменту, коли дебіторську заборгованість визнано "безнадійною".

Грошовими коштами та їх еквівалентами є: залишки грошових коштів у касі, на рахунках, міжбанківські розміщення (депозити і резерви), банківські метали, грошові кошти в дорозі та  короткострокові депозити в банках. тощо.

Первісна оцінка залишків грошових коштів та їх еквівалентів у національній валюті в касах товариства та на рахунках у банках відображаються у звіті про фінансовий стан за справедливою вартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості. Первісна оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті та банківських металах здійснюється у функціональній (національній) валюті за офіційними курсами Національного банку України (далі - НБУ) та на підставі інформації про ціни на дорогоцінні метали, визначені (зафіксовані) учасниками Лондонської асоціації ринку дорогоцінних металів і учасниками Лондонського ринку платини та паладію та офіційного курсу гривні до долара США. Подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості на дату оцінки. Подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті та банківських металах здійснюється у функціональній валюті за офіційним курсом НБУ та на підставі інформації про ціни на дорогоцінні метали, визначені (зафіксовані) учасниками Лондонської асоціації ринку дорогоцінних металів і учасниками Лондонського ринку платини та паладію та офіційного курсу гривні до долара США на дату оцінки. Подальша оцінка грошових коштів у разі призначення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в банківській установі тимчасової адміністрації або прийняття НБУ рішення про ліквідацію банківської установи здійснюється в сумі очікуваних надходжень грошових коштів з урахуванням ймовірності та строку їх повернення. У разі відсутності ймовірності повернення грошових коштів, визнання їх як активу припиняється і відображається у складі збитків звітного періоду.

Прийом та видача коштів у касу (з каси) оформлюється відповідно прибутковими та видатковими касовими ордерами.

Видаткові касові ордери підписуються посадовими особами, яким наказом Керівника Компанії надано право підпису банківських документів.

Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера.

Поточні виплати, виплати при звільненні та інші виплати працівникам, які визначені розпорядчими документами КУА, обліковуються згідно МСБО 19 "Виплати працівникам".

Товариство здійснює внески до Пенсійного фонду, фонду соціального страхування і страхування на випадок безробіття в розмірі, встановленому законодавством, чинним протягом розглянутих періодів, які розраховуються на підставі загальної суми заробітної плати та іншої компенсації працівникам. Ці витрати відображаються у звіті про фінансові результати в періоді, до якого відносяться нарахування заробітної плати та іншої компенсації працівникам.

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про сукупний дохід:

а) попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.

б) погашення одержаних позик.

В останній робочий день року проводиться закриття всіх доходів і витрат на рахунок "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" .

Справедлива вартість - це ціна, яка була б отримана від продажу активу або сплачена за зобов'язанням при звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки. Найкращим свідченням справедливої вартості є ціна на активному ринку. Активний ринок - це ринок, на якому операції щодо активів і зобов'язань мають місце із достатньою частотою та в достатніх обсягах для того, щоб забезпечити інформацію щодо ціноутворення на поточній основі.

Методи оцінки справедливої вартості.

Компанія застосовує методи оцінки вартості, які відповідають обставинам та для яких є достатньо даних, щоб оцінити справедливу вартість, максимізуючи використання доречних відкритих вхідних даних та мінімізуючи використання закритих вхідних даних. Мета застосування методу оцінки вартості - визначити ціну, за якою відбулася б звичайна операція продажу активу чи передачі зобов'язання між учасниками ринку на дату оцінки поточних ринкових умов. Компанія застосовує наступні методи оцінки вартості : ринковий підхід, витратний підхід та дохідний підхід. Якщо для оцінки справедливої вартості застосовують кілька методів оцінки, то результати оцінюють, враховуючи прийнятність діапазону значень, на які вказують такі результати. Оцінка справедливої вартості - це точка в діапазоні, яка найкраще представляє справедливу  вартість  за  даних  обставин.   Компанія   відбирає   вхідні  дані,  які   відповідають характеристикам активу чи зобов'язання, що їх брали б до уваги учасники ринку в операції з активом чи зобов'язанням. Компанія використовує вхідні дані з біржових ринків.

Справедлива вартість фінансових інструментів, що торгуються на активному ринку, вимірюється як добуток ціни котирування на ринку за окремим активом або зобов'язанням та їх кількості, що утримується організацією. Цей принцип дотримується, навіть якщо звичайний денний обсяг торгів на ринку не є достатнім, щоб абсорбувати кількість інструментів, які утримуються Компанією, і якщо заява на розміщення усієї позиції в межах однієї транзакції може вплинути на ціну котирування. Портфель похідних фінансових інструментів або інших фінансових активів і фінансових зобов'язань, які не торгуються на активному ринку, оцінюється за справедливою вартістю групи фінансових активів і фінансових зобов'язань на основі ціни, яка буде отримана від продажу чистої довгої позиції (активу) за певною групою ризику або від продажу чистої короткої позиції (зобов'язання) за певною групою ризику при звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки. Це стосується активів, які обліковуються за справедливою вартістю на періодичній основі, якщо Компанія:

- управляє групою фінансових активів та фінансових зобов'язань на основі чистої позиції за певним ринковим або кредитним ризиком певного    контрагента, відповідно до внутрішньої стратегії інвестування та управління ризиками;

-   надає   інформацію  за   групами   активів  та   зобов'язань   ключовому  управлінському персоналу; та

- ринкові ризики, включаючи тривалість схильності до конкретного ринкового ризику (або ризиків). Що виникає у зв'язку з фінансовими активами і фінансовими зобов'язаннями, по суті є рівнозначними. Методи оцінки, зокрема, моделі дисконтованих грошових потоків або моделі, що ґрунтуються на нещодавніх операціях на ринку на загальних умовах або на фінансових даних об'єктів інвестицій, застосовуються для оцінки справедливої вартості для  певних фінансових інструментів, щодо яких відсутня зовнішня ринкова інформація щодо ціноутворення.

Оцінки справедливої вартості аналізуються за рівнями ієрархії справедливої вартості наступним чином:

Рівень 1 - це оцінки за цінами котирування (без застосування коригувань) на активних ринках для ідентичних активів та зобов'язань;

Рівень 2 - це методики оцінки з усіма суттєвими параметрами, наявними для спостереження за активами та зобов'язаннями, безпосередньо (тобто, ціни) або опосередковано (тобто, визначені на основі цін), та

Рівень 3 - це оцінки, які не базуються виключно на наявних на ринку даних (тобто, оцінка вимагає значного застосування параметрів, за якими відсутні спостереження).

Перехід з рівня на рівень ієрархії справедливої вартості вважається таким, що мав місце станом на кінець звітного періоду.

До фінансових витрат належать:

- витрати на відсотки за користування отриманими кредитами, за випущеними

облігаціями, за фінансовою орендою тощо;

- інші витрати, пов'язані із залученням позикового капіталу;

- фінансові витрати за договорами оренди, що підпадають під дію МСФЗ 16 "Оренда".

Дивідендний дохід - дивіденди визнаються в прибутку лише в тому разі, якщо:

- право Компанії на одержання виплат за дивідендами встановлено;

- є ймовірність, що економічні вигоди, пов'язані з дивідендами, надійдуть до Компанії;

- суму дивідендів можна достовірно оцінити;

- відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій - дохід, отриманий в результаті використання коштів Компанії третіми сторонами і визнається відповідно до умов договору.

До фінансових витрат належать:

- витрати на відсотки за користування отриманими кредитами, за випущеними облігаціями, за фінансовою орендою тощо;

- інші витрати, пов'язані із залученням позикового капіталу;

- фінансові витрати за договорами оренди, що підпадають під дію МСФЗ 16 "Оренда".

В момент початкового визнання фінансових активів Товариство здійснює їх класифікацію та визначає модель подальшої оцінки.

Боргові фінансові активи Товариство класифікує, виходячи з бізнес-моделі, яку вона використовує для управління цими активами, та характеристик грошових потоків, передбачених договором, що ініціює фінансовий інструмент.

Класифікація фінансових активів здійснюється за такими категоріями:

- фінансові активи, оцінені за амортизованою вартістю;

- фінансові активи, оцінені за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки в іншому сукупному доході;

- фінансові активи, оцінені за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку.

Фінансовий актив оцінюється за амортизованою вартістю тільки у випадку, якщо він відповідає обом нижченаведеним умовам і не класифікований як оцінюваний за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку:

- він утримується в рамках бізнес-моделі, метою якої є утримання активів для отримання передбачених договором грошових потоків, і

- його договірні умови передбачають виникнення у встановлені терміни грошових потоків, які являють собою виплату виключно основної суми і процентів (критерій SPPI) на непогашену частину основної суми.

При первісному визнанні інструментів капіталу, які не призначені для торгівлі, Товариство може безповоротно вибрати відображати подальші зміни справедливої вартості в іншому сукупному доході,

тобто віднести такі інструменти до категорії оцінки за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки в іншому сукупному доході. Цей вибір робиться окремо для кожного фінансового інструмента.

Всі фінансові активи, які не відповідають критеріям для їх оцінки за амортизованою вартістю або за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, як описано вище, оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток.

Товариство проводить оцінку мети бізнес-моделі, в рамках якої утримується актив, на рівні портфеля фінансових інструментів, оскільки це найкращим чином відображає спосіб управління бізнесом і надання інформації управлінському персоналу

Первісне визнання та оцінка фінансового актива, фінансового зобов'язання.

Компанія визнає  фінансовий актив або фінансове зобов'язання у своєму звіті про фінансовий стан тоді й лише тоді, коли суб'єкт господарювання стає  стороною  договірних  положень  щодо  інструмента.

Компанія   визнає  всі  свої  договірні  права  та  зобов'язання  за  похідними інструментами у своєму звіті про фінансовий стан як відповідно активи та зобов'язання за  винятком  похідних  інструментів,  що  унеможливлюють  облік  передавання фінансових  активів  як  продаж. Якщо  передавання  фінансового активу  не  відповідає  критеріям  для  припинення  визнання,  то  одержувач  не  визнає переданий актив як свій актив.

(а) Безумовна  дебіторська  та  кредиторська  заборгованість  визнається  як  активи або  зобов'язання  тоді,  коли  суб'єкт  господарювання  стає  стороною  договору та,  внаслідок  цього,  набуває  юридичне  право  одержати  грошові  кошти  або юридичне зобов'язання сплатити грошові кошти.

(б) Активи,  що  придбаваються,  та  зобов'язання,  що  приймаються  внаслідок твердого зобов'язання  придбати  або  продати  товари чи послуги, зазвичай  не визнаються  доти,  доки  як  мінімум,  одна  зі  сторін  не  виконає  свою  частину договору.

(в)  Форвардний  контракт, визнається  як  актив  або  зобов'язання  на  дату виникнення  твердого  зобов'язання,  а  не  на  дату  розрахунку.  Коли  Компанія стає стороною форвардного контракту, справедливі вартості права та зобов'язання часто бувають рівними, тому чиста справедлива вартість форвардного контракту дорівнює нулеві. Якщо ж чиста справедлива вартість права  та  зобов'язання  нулеві  не  дорівнює,  то  такий  контракт  визнається  як актив або зобов'язання.

(г)  Опціонні  контракти,  визнаються як активи чи зобов'язання тоді, коли його держатель або продавець стає стороною контракту.

(ґ)  Панові  майбутні  операції  (незалежно  від  імовірності  їх  здійснення)  не  є  ні активами,  ні  зобов'язаннями,  оскільки  суб'єкт  господарювання  не  став стороною контракту.

За винятком торговельної дебіторської заборгованості в межах *), Компанія під час первісного визнання оцінює фінансовий актив або фінансове зобов'язання за його справедливою вартістю плюс або мінус (у випадку фінансового активу або фінансового зобов'язання, що не оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток) витрати на операцію, що можуть бути безпосередньо віднесені на придбання або випуск фінансового активу або фінансового зобов'язання.

Водночас, Компанія застосовує пункт Б5.1.2А МСФЗ 9, якщо справедлива вартість фінансового активу або фінансового зобов'язання при первісному визнанні відрізняється від ціни операції.

Якщо Компанія застосовує облік за датою розрахунку для активу, який надалі оцінюється за амортизованою собівартістю, то актив первісно визнається за його справедливою вартістю на дату операції.

*) при первісному визнанні Компанія оцінює торговельну дебіторську заборгованість за ціною операції (згідно з визначенням, наведеним у МСФЗ 15), якщо торговельна дебіторська заборгованість не містить значного компоненту фінансування згідно з МСФЗ 15 (або якщо суб'єкт господарювання застосовує практичний прийом згідно з пунктом 63 МСФЗ 15).

Компанія відображає в бухгалтерському обліку інвестиції в інструменти капіталу за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки, якщо

бізнес-моделлю передбачено отримання прибутку від короткострокових коливань справедливої вартості таких інвестицій.

Компанія регулярно 1 раз на рік здійснює оцінку бізнес-моделей, дохідності фінансових активів та ризиків, що впливають на управління фінансовими активами.

Компанія здійснює пере класифікацію фінансових активів, лише тоді, коли вона змінює свої бізнес-моделі управління фінансовими активами, відповідно до п. п. 4.4.1- 4.4.3, 5.6.1 - 5.6.7 МСФЗ 9 "Фінансові інструменти". Зміни в намірах, що стосуються певних фінансових активів (або груп фінансових активів) або тимчасове зникнення певного ринку фінансових активів не вважаються змінами бізнес-моделей. Визнання та припинення визнання фінансових активів Компанія здійснює у

відповідності до МСФЗ 9 "Фінансові інструменти"

Класифікація фінансових зобов'язань.

Компанія  здійснює  класифікацію  всіх  фінансових  зобов'язань  як таких,  що  в  подальшому  оцінюються  за  амортизованою  собівартістю,  за винятком:

(а)   фінансових  зобов'язань,  що  оцінюються  за  справедливою  вартістю  через прибуток  або  збиток.  Такі  зобов'язання,  включаючи  похідні інструменти,  що  є  зобов'язаннями,  надалі  оцінюються за  справедливою вартістю.

(б)   фінансових  зобов'язань,  що  виникають  у  разі  невідповідності передавання фінансового активу критеріям для припинення визнання або в  разі  застосування  підходу  подальшої  участі.

(в)   договорів  фінансової  гарантії.  Після  первісного  визнання  емітент  такого договору (якщо не застосовується підпункт (а) або (б) пункту 4.2.1) надалі оцінює його за більшою з таких сум:

-   сумою резерву під збитки;

- первісно  визнаною  сумою за  вирахуванням,  за потреби,  сукупного  розміру  доходу,  визнаного  згідно  з принципами МСФЗ 15.

(г)   зобов'язань із надання позики за ставкою відсотка, нижчою від ринкової. Емітент такого зобов'язання (якщо не застосовується підпункт (а) пункту 4.2.1 МСФЗ 9) надалі оцінює його за більшою з таких сум:

-   сумою резерву під збитки, визначеною згідно з розділом 5.5 МСФЗ 9, і

- первісно  визнаною  сумою за  вирахуванням,  за потреби,  сукупного  розміру  доходу,  визнаного  згідно  з принципами МСФЗ 15.

(ґ)   умовної компенсації, визнаної набувачем при об'єднанні бізнесу, до якого застосовується  МСФЗ 3.  Така  умовна  компенсація  надалі  оцінюється  за справедливою вартістю з визнанням змін у прибутку або збитку.

Можливість призначення фінансового зобов'язання як такого, що оцінюється за справедливою вартістю через прибуток або збиток

Компанія   має  право  під  час  первісного  визнання  безвідклично призначити  фінансове  зобов'язання  як  таке,  що  оцінюється  за  справедливою вартістю через прибуток або збиток, якщо це дозволено пунктом 4.3.5 МСФЗ 9 або якщо таке  рішення  забезпечує  надання  більш  доречної  інформації  через  одну  з  таких причин:

(а)   воно усуває або значно зменшує невідповідність в оцінці або визнанні (яку подекуди  називають  "неузгодженістю  обліку"),  що  в  іншому  випадку виникла б при оцінці активів або зобов'язань, або при визнанні прибутків і збитків за ними на різних основах , або

(б)   група  фінансових  зобов'язань  або  фінансових  активів  і  фінансових зобов'язань  перебуває  в  управлінні,  а  її  показники  ефективності оцінюються  на  основі  справедливої  вартості  згідно  з  документально оформленою стратегією управління ризиком або стратегією інвестування, причому  інформація  про  групу  для  внутрішнього  користування подається  на  цій  основі  провідному  управлінському  персоналу  суб'єкта господарювання  (згідно  з  визначенням,  наведеним  у  МСБО 24 "Розкриття  інформації  щодо  пов'язаних  сторін")  -  наприклад,  раді директорів  суб'єкта  господарювання  або  його  виконавчому  директорові

Подальша оцінка фінансових зобов'язань.

Після  первісного  визнання  Компанія  оцінює  фінансове зобов'язання згідно з пунктами 4.2.1-4.2.2 МСФЗ 9.

Зобов'язання, призначені як такі, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток.

Компанія відображає прибуток або збиток за фінансовим зобов'язанням, призначеним як таке, що оцінюється за справедливою вартістю через прибуток або збиток, згідно з пунктом 4.2.2 або пунктом 4.3.5 МСФЗ 9 у такому порядку:

а) сума зміни справедливої вартості фінансового зобов'язання, обумовлена змінами в кредитному ризику за таким зобов'язанням, відображається в іншому сукупному доході, а

б) залишок суми зміни справедливої вартості зобов'язання відображається в прибутку або збитку, якщо підхід до впливу змін у кредитному ризику за зобов'язанням, описаний у підпункті "а", не призводить до виникнення або збільшення неузгодженості обліку в прибутку або збитку (а в такому разі застосовується пункт 5.7.8 МСФЗ 9). Якщо дотримання даних вимог може призвести до виникнення або збільшення неузгодженості обліку в прибутку або збитку, то Компанія відображає всі прибутки або збитки за таким зобов'язанням (у тому числі, впливу змін у кредитному ризику за таким зобов'язанням) у прибутку або збитку

Для відображення операцій, здійснених в іноземній валюті, в облікових регістрах та звітності Компанія керується МСБО 21 "Вплив валютних курсів".

Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу (установлений НБУ курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни) на початок дня дати здійснення операції (дата визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат).

На кожну наступну після визнання дату балансу:

- усі монетарні статті в іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу;

- статті балансу, за якими обліковуються боргові цінні папери, номіновані в іноземній валюті (депозитні сертифікати, облігації, векселі тощо), є монетарними, оскільки такі цінні папери є формою довгострокової позики, яка підлягає погашенню у визначений строк грошовими коштами;

- статті доходів та витрат майбутніх періодів, що виникли в іноземній валюті і пов'язані з виконанням робіт чи наданням послуг, є немонетарними і обліковуються за валютним курсом на початок дня дати розрахунку, тобто фактичного їх отримання/сплати;

- статті доходів та витрат майбутніх періодів, що виникли в іноземній валюті та пов'язані з активами і зобов'язаннями, які будуть отримані або сплачені у фіксованій сумі іноземної валюти, є монетарними і обліковуються за валютним курсом на кінець дня дати балансу, а, отже, обліковуються в іноземній валюті та переоцінюються при кожній зміні валютного курсу.

Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, також на дату здійснення господарської операції в її межах. Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції.

Залежно від виду діяльності курсові різниці поділяються на:

- операційні - виникають від перерахунку статей, пов'язаних із операційною діяльністю Компанії, зокрема від перерахунку залишку грошових коштів в іноземній валюті;

- неопераційні - виникають від перерахунку статей, пов'язаних з інвестиційною і фінансовою діяльністю Компанії.

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

Бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті ведеться у подвійній оцінці, а саме - у номінальній сумі іноземної валюти, щодо якої встановлюється офіційний (обліковий) курс гривні, та гривневому еквіваленті за валютним (офіційним) курсом.

Розрахунок курсових різниць і відображення в бухгалтерському обліку здійснюється останнього числа кожного місяця.

В податковому обліку визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до бухгалтерського обліку. Керуючись п. 35 МСБО 1Компанія подає на нетто-основі прибутки та збитки від курсових різниць.

Модель зменшення корисності застосовується до фінансових інструментів, які не оцінюються за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку:

- фінансові активи, що є борговими інструментами;

- дебіторська заборгованість за договорами оренди;

- зобов'язання з надання позик і зобов'язання за договорами фінансової гарантії.

За інвестиціями в інструменти капіталу збиток від зменшення корисності не визнається. Резерви під очікувані кредитні збитки повинні визнаватися в сумі, що дорівнює або очікуваним кредитним збиткам за 12 місяців, або очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії інструмента.

Товариство застосовує спрощений підхід та визнає резерви під очікувані кредитні збитки за дебіторською заборгованістю, договірними активами та дебіторською заборгованістю за договорами оренди в сумі, що дорівнює очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії інструмента, незалежно від наявності суттєвого компонента фінансування. Оцінка очікуваних кредитних збитків відображає різницю між контрактними грошовими потоками відповідно до умов договору та всіх грошових потоків, що Товариство очікує отримати. Потім збиток дисконтується з наближенням до первісної ефективної процентної ставки активу.

Товариство розділило фінансові активи на основі загальних характеристик кредитного ризику, таких як:

тип фінансового інструменту, рейтинг кредитного ризику, тип боржника чи емітента, дати первісного визнання фінансового активу, та застосувало до них історичний відсоток кредитних збитків, що базується на досвіді Товариства щодо виникнення таких збитків, скоригованого на специфічні фактори для боржників та загальних економічних умов.

Оцінка та облік податку на прибуток здійснюється згідно МСБО 12 "Податки на прибуток" та розділу III Податкового кодексу України.

Витрати з податку на прибуток являють собою суму витрат з поточного та відстроченого податків. Поточний податок визначається як сума податків на прибуток, що підлягають сплаті (відшкодуванню) щодо оподаткованого прибутку (збитку) за звітний період. Поточні витрати Товариства за податками розраховуються з використанням податкових ставок, чинних (або в основному чинних) на дату балансу.

Відстрочений податок розраховується за балансовим методом обліку зобов'язань та являє собою податкові активи або зобов'язання, що виникають у результаті тимчасових різниць між балансовою вартістю активу чи зобов'язання в балансі та їх податковою базою.

Відстрочені податкові зобов'язання визнаються, як правило, щодо всіх тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню. Відстрочені податкові активи визнаються з урахуванням імовірності наявності в майбутньому оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можуть бути використані тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню. Балансова вартість відстрочених податкових активів переглядається на кожну звітну дату й зменшується в тій мірі, у якій більше не існує ймовірності того, що буде отриманий оподаткований прибуток, достатній, щоб дозволити використати вигоду від відстроченого податкового активу повністю або частково.

Відстрочений податок розраховується за податковими ставками, які, як очікується, будуть застосовуватися в періоді реалізації відповідних активів або зобов'язань. Товариство визнає поточні та відстрочені податки як витрати або дохід і включає в прибуток або збиток за звітний період, окрім випадків, коли податки виникають від операцій або подій, які визнаються прямо у власному капіталі або від об'єднання бізнесу.

Товариство визнає поточні та відстрочені податки у капіталі, якщо податок належить до статей, які відображено безпосередньо у власному капіталі в тому самому чи в іншому звітному періоді.

Визнання, оцінка та облік нематеріальних активів здійснюється згідно МСБО 38 "Нематеріальні активи" та Податкового кодексу України. Одиницею обліку визначити окремий об'єкт нематеріальних активів. Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за такими групами

1) права користування природними ресурсами;

2) права користування майном;

3) права на комерційні позначення;

4) права на об'єкти промислової власності;

5) авторське право та суміжні з ним права;

6) інші нематеріальні активи.

До нематеріальних активів належать немонетарні активи, які не мають фізичної субстанції та можуть бути ідентифіковані. Нематеріальний актив відображається у звітності, коли:

- існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод від цього активу;

- можна достовірно визначити собівартість активу.

Первісною оцінкою нематеріального активу є його собівартість. Після первісного визнання актив обліковується за переоціненою (справедливою) вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від знецінення. Амортизація нематеріальних активів проводиться щомісячно із застосуванням прямолінійного методу. Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об'єкта, який встановлює підприємство у розпорядчому акті, з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання нематеріальних активів, встановлених податковим законодавством України. Очікувані терміни корисного використання і метод нарахування амортизації аналізуються на кінець кожного звітного періоду.

Ліквідаційна вартість нематеріального активу з визначеним строком корисного користування приймається рівною нулю, за винятком випадків, коли:

а) існує зобов'язання третьої сторони придбати актив наприкінці строку його корисної експлуатації або

б) якщо є активний ринок до подібного активу.

Нематеріальні активи з невизначеним терміном корисного використання і нематеріальні активи, не готові до використання, оцінюються на предмет знецінення як мінімум щорік і при виявленні будь-яких ознак можливого знецінення.

Визнання нематеріального активу припиняється в разі його вибуття або коли від його подальшого використання не очікуються майбутні економічні вигоди.

Опис облікової політики щодо інвестиційної нерухомості.

Компанія визнає інвестиційною нерухомістю об'єкти нерухомого майна, які утримуються з метою отримання орендних платежів та/або збільшення власного капіталу.

При організації обліку об'єктів інвестиційної нерухомості Компанія керується вимогами МСБО 40 "Інвестиційна нерухомість".

Переведення нерухомого майна до інвестиційної нерухомості або до нерухомості, зайнятої власником, здійснюється у випадку, якщо відбувається зміна у використанні нерухомого майна:

- для переведення до інвестиційної нерухомості є закінчення зайняття її власником;

- для переведення до нерухомості, зайнятої власником, є початок зайняття її власником.

До дати зміни у використанні, а саме переведення нерухомості, зайнятої власником, до складу інвестиційної нерухомості, застосовується МСБО 16 "Основні засоби".

МСБО 16 "Основні засоби" застосовується з дати зміни у використанні, а саме переведення інвестиційної нерухомості до складу нерухомості, зайнятої власником.

Інвестиційна нерухомість обліковується за справедливою вартістю. Справедлива вартість визначається шляхом залучення незалежного суб'єкта

оціночної діяльності. Прибуток або збиток від зміни справедливої вартості інвестиційної нерухомості визнається в прибутку або збитку за період, в якому він виникає. Об'єкт інвестиційної нерухомості не амортизується в бухгалтерському іподатковому обліку.

Оцінка та облік оренди здійснюється згідно МСБО 17 "Оренда". Оренда - це угода, згідно з якою орендодавець передає орендареві в обмін на платіж або ряд платежів право користування активом протягом погодженого періоду часу. Оренда класифікується на фінансову та операційну оренду. Оренда класифікується як фінансова оренда, якщо вона передає всі ризики та винагороди щодо володіння. Оренда класифікується як операційна оренда, якщо вона не передає всі ризики та винагороди щодо володіння. Ризики включають можливість збитків від простоїв або технічної застарілості, а також коливань у надходженнях внаслідок зміни економічних умов. Винагороди можуть бути представлені у формі очікування рентабельного функціонування протягом строку економічної експлуатації активу та прибутку від зростання вартості або реалізації ліквідаційної вартості.

При визначенні підходу до обліку запасів Компанія керується МСБО 2 "Запаси".

Метою цього Стандарту є визначити підхід до обліку запасів. Головним питанням обліку запасів є визначення суми собівартості, яка повинна визнаватися як актив та переноситися на майбутні періоди до моменту визнання відповідних доходів.

Запаси товарно-матеріальних цінностей складаються з:

- господарських матеріалів (матеріальні цінності, необхідні для діяльності Компанії, а також для ремонту необоротних активів);

- малоцінних і швидкозношуваних предметів - предметів, які використовуються Компанією не більше одного року (незалежно від їх вартості).

Запаси - це активи, які утримуються для продажу у звичайному ході бізнесу, перебувають у процесі виробництва для такого продажу або існують у формі основних чи допоміжних матеріалів для споживання у виробничому процесі або при наданні послуг.

Запаси відображаються за найменшою з двох величин: собівартості або чистої вартості реалізації. Собівартість запасів складаються з ціни придбання, ввізного мита та інших податків (окрім тих, що згодом відшкодовуються суб'єктові господарювання податковими органами), а також з витрат на транспортування, розвантаження та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням готової продукції, матеріалів та послуг.

Чиста вартість реалізації - попередньо оцінена ціна продажу у звичайному ході бізнесу мінус попередньо оцінені витрати на завершення та попередньо оцінені витрати, необхідні для здійснення продажу. Поточна оцінка запасів та їх списання проводиться за методом ФІФО.

Відповідно до МСФЗ 5 "Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність" Компанія визнає необоротні активи, утримувані для продажу, в

періоді, в якому прийнято рішення про продаж необоротного активу. Необоротний актив (група вибуття) визнаються утримуваними для продажу у

разі, якщо:

- економічні вигоди очікується отримати від їх продажу, а не від їх поточного використання;

- вони готові до негайного продажу у їх теперішньому стані;

- їх продаж, як очікується, буде завершено протягом року з дати визнання їх такими, що утримуються для продажу;

- умови їх продажу відповідають звичайним умовам продажу для подібних активів;

- здійснення їх продажу має високу ймовірність, зокрема якщо уповноваженим підрозділом Компанії підготовлено, а керівництвом Компанії затверджено

відповідний план або укладено твердий контракт про продаж, здійснюється їх активна пропозиція на ринку за ціною, що відповідає справедливій вартості.

Необоротні активи, утримувані для продажу, обліковуються за найменшою з двох величин - балансовою вартістю або чистою вартістю реалізації (справедлива

вартість активу за вирахуванням витрат на його реалізацію). Зміна вартості обліковується в складі фінансових результатів. Компанія здійснює класифікацію та оцінку фінансових активів, виходячи з бізнес-моделі, яку вона використовує для управління цими активами, та характеристик грошових потоків, передбачених договором. Компанія оцінює й відображає в бухгалтерському обліку фінансовий актив за амортизованою собівартістю, якщо одночасно виконуються такі умови:

-фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, метою якої є утримання фінансових активів для отримання передбачених договором грошових потоків;

-договір за фінансовим активом передбачає отримання у визначені дати грошових потоків, які є виключно платежами в рахунок основної суми та процентів на

непогашену частину основної суми. Компанія оцінює й відображає в бухгалтерському обліку фінансовий актив за справедливою вартістю з визнанням переоцінки в іншому сукупному доході, якщо одночасно виконуються такі умови:

-фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, мета якої досягається як шляхом отримання передбачених договором грошових потоків, так і шляхом продажу фінансових активів;

- договір за фінансовим активом передбачає отримання у визначені дати грошових потоків, які є виключно платежами в рахунок основної суми та процентів на

непогашену частину основної суми.

Визнання, оцінка та облік основних засобів здійснюється згідно з МСБО 16 "Основні засоби" та Податкового кодексу України. Одиницею обліку визначити окремий об'єкт основних засобів.

До основних засобів відносять матеріальні активи, які підприємство утримуює для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг для надання в оренду або для адміністративних цілей, які, як очікується, використовуватимуться протягом більше ніж одного періоду.

Основні засоби визнаються і відображаються у звітності, коли:

- існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод від цього активу;

- можна достовірно визначити собівартість активу.

Об'єкт основних засобів, який задовольняє критеріям визнання активом, слід оцінювати за його собівартістю.

Всі основні засоби діляться на наступні групи:

1. інвестиційна нерухомість;

2. земельні ділянки;

3. капітальні витрати на поліпшення земель;

4. будинки та споруди;

5. машини та обладнання;

6. транспортні засоби;

7. інструменти, прилади та інвентар;

8. тварини;

9. багаторічні насадження;

10. інші основні засоби.

Матеріальні активи які придбані за вартістю більше ніж 20000грн. за одиницю і строком використання понад 1 рік відображаються на рахунку 10 "Основні засоби". Об'єкти, які відповідають визначенню основних засобів, але мають незначну вартість, списуються у момент придбання на поточні витрати.

При складанні фінансової звітності за МСФЗ вартість ліквідації основних засобів визнається рівною нулю. Ліквідаційна вартість активу - це попередньо оцінена сума, яку суб'єкт господарювання отримав би на поточний час від вибуття активу після вирахування всіх попередньо оцінених витрат на вибуття, якщо актив є застарілим та перебуває в стані, очікуваному по закінченні строку його корисної експлуатації. Первісне визнання основних засобів, здійснюється за вартістю придбання, що включає всі витрати, необхідні для доведення активу до стану, придатного до використання. У вартість придбаного активу (подальшої його експлуатації) не включаються витрати, зазначені в п.12,19 та 20 МСБО 16 "Основні засоби". Після первісного визнання актив обліковується за переоціненою (справедливою) вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від знецінення. Переоцінка основних засобів здійснюється на дату продажу таких активів або на дату балансу згідно проведеної незалежної експертної оцінки або, якщо є можливість визначити вартість активу на рівні вільних ринкових цін на аналогічний товар, на підставі висновку постійно діючої комісії по фінансово-господарській діяльності ТОВ КУА АПФ "КЛАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ".

Сума накопиченої амортизації на дату переоцінки розглядається за допомогою такої методики - сума накопиченої амортизації перераховується пропорційно до зміни валової балансової вартості активу.

Знос основних засобів визначається виходячи з термінів їх корисної служби.

Сума, що амортизується - це первинна вартість об'єкту основних засобів або переоцінена вартість, за вирахуванням його ліквідаційної вартості. Амортизація основних засобів проводиться щомісячно із застосуванням прямолінійного методу. Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об'єкта, який встановлює товариство у розпорядчому акті, з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів установлених податковим законодавством України.

Ліквідаційна вартість, терміни корисного використання і метод нарахування амортизації передивляються на кінець кожного фінансового року.

Визнання основного засобу припиняється в разі вибуття або коли від його подальшого використання не очікуються ніякі майбутні економічні вигоди.

Забезпечення визнається тоді, коли Товариство має поточне зобов'язання (юридичне або узгоджене), що виникло унаслідок минулої події, а також існує вірогідність, що для погашення зобов'язання буде необхідне вибуття ресурсів, які втілюють в собі економічні вигоди, і можна достовірно оцінити суму зобов'язання. Забезпечення переглядається на кожну дату фінансової звітності та коригується для відображення поточної оцінки. У випадках, якщо вплив вартості грошей в часі є істотним, сума забезпечення визначається шляхом дисконтування очікуваних майбутніх грошових потоків по ставці до оподаткування, яка відображає поточну ринкову оцінку вартості грошей в часі, і, якщо необхідно, ризики, властиві виконанню таких зобов'язань.

Перекласифікація

Компанія здійснює перекласифікацію всіх охоплених відповідними змінами фінансових активів тоді й лише тоді, коли він змінює свою бізнес-модель управління фінансовими активами.

Компанія  не  проводить  перекласифікації  жодних  фінансових зобов'язань.

Якщо, Компанія проводить перекласифікацію фінансових активів згідно з пунктом 4.4.1 МСФЗ 9, вона застосовує перекласифікацію перспективно, починаючи з дати перекласифікації. Компанія не переглядає визнані раніше прибутки, збитки (включаючи прибутки або збитки від зменшення корисності), або проценти.

Якщо Компанія здійснює перекласифікацію фінансового активу з категорії тих, що оцінюються за амортизованою собівартістю, до категорії тих, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, то його справедлива вартість оцінюється станом на дату перекласифікації. Будь-який прибуток або збиток, що виник із різниці між попередньою амортизованою собівартістю фінансового активу та його справедливою вартістю, визнається в прибутку або збитку.

Якщо Компанія здійснює перекласифікацію фінансового активу з категорії тих, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, до категорії тих, що оцінюються за амортизованою собівартістю, то його справедлива вартість станом на дату перекласифікації стає його новою валовою балансовою вартістю.

Якщо Компанія здійснює перекласифікацію фінансового активу з категорії тих, що оцінюються за амортизованою собівартістю, до категорії тих, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, то його справедлива вартість оцінюється станом на дату перекласифікації. Будь-який прибуток або збиток, що виник із різниці між попередньою амортизованою собівартістю фінансового активу та його справедливою вартістю, визнається в іншому сукупному доході. Ефективна ставка відсотка та оцінка очікуваних кредитних збитків у результаті перекласифікації коригуванню не підлягають.

Якщо Компанія здійснює перекласифікацію фінансового активу з категорії тих, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, в категорію тих, що оцінюються за амортизованою собівартістю, то фінансовий актив перекласифіковується за своєю справедливою вартістю станом на дату перекласифікації. Однак, кумулятивний прибуток або збиток, що був раніше визнаний в іншому сукупному доході, виключається з власного капіталу та відповідно коригується справедлива вартість фінансового активу станом на дату перекласифікації. Внаслідок цього фінансовий актив оцінюється станом на дату перекласифікації так, ніби він завжди оцінювався за амортизованою собівартістю. Таке коригування впливає на інший сукупний дохід, але не позначається на прибутку або збитку, а тому не є коригуванням перекласифікації Ефективна ставка відсотка та оцінка очікуваних кредитних збитків у результаті перекласифікації коригуванню не підлягають.

Якщо Компанія здійснює перекласифікацію фінансового активу з категорії тих, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, у категорію тих, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, то фінансовий актив і надалі оцінюється за своєю справедливою вартістю.

Якщо Компанія здійснює перекласифікацію фінансового активу з категорії тих, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, у категорію тих, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, то фінансовий актив і надалі оцінюється за своєю справедливою вартістю. Кумулятивний прибуток або збиток, що був раніше визнаний в іншому сукупному доході, перекласифіковується з власного капіталу в прибуток або збиток як коригування перекласифікації станом на дату перекласифікації.

Товариство визнає дохід, коли (або у міру того, як) воно задовольняє зобов'язання щодо виконання, передаючи обіцяний товар або послугу (тобто актив) клієнтові. Актив передається, коли (або у міру того, як) клієнт отримує контроль над таким активом. Контроль над активом означає здатність керувати використанням активу та отримувати практично всю решту вигід від нього. Контроль включає в себе спроможність заборонити іншим суб'єктам господарювання керувати використанням активу та отримувати вигоди від нього. Вигоди від активу - це потенційні грошові потоки (надходження грошових коштів або економія грошових коштів, які вибувають), які можуть бути отримані безпосередньо чи опосередковано.

Визнання доходу за договорами з клієнтами проходить за наступною моделлю із п'яти кроків:- Крок 1: Ідентифікація договору;- Крок 2: Ідентифікація зобов'язань, що підлягають виконанню в рамках договору;- Крок 3: Визначення ціни операції;- Крок 4: Розподіл ціни операції на зобов'язання, що підлягають виконанню;- Крок 5: Визнання виручки.

Дохід від реалізації товарів визнається, коли Товариство реалізувало товар клієнту.Товариство розглядає, чи є під час продажу інші обіцянки, які є окремими зобов'язаннями щодо виконання, для яких частина ціни транзакції повинна бути розподілена (наприклад, гарантії, бали лояльності клієнтів). При визначенні ціни угоди на продаж, Товариство враховує наслідки змінної вартості, існування значних фінансових компонентів, негрошові компенсації та винагороду, що підлягає

сплаті клієнту (якщо така є).

Змінна компенсація

Якщо компенсація, обіцяна в договорі, включає змінну величину, Товариство оцінює суму компенсації, на яку суб'єкт господарювання матиме право в обмін на передачу обіцяних товарів або послуг клієнтові. Величина компенсації може змінюватися залежно від знижок, дисконтів, набраних балів, цінових поступок, стимулів, бонусів за результатами роботи, штрафів або інших подібних чинників. Обіцяна компенсація також може змінюватися, якщо право Товариства на компенсацію залежить від настання або ненастання певної майбутньої події. Наприклад, величина компенсації буде змінною, якщо або продукт

був проданий з правом повернення, або фіксовану суму обіцяно як бонус за показники діяльності по досягненню певного рубежу.

Товариство включає в ціну операції частину або всю величину змінної компенсації лише якщо існує висока ймовірність того, що коли невизначеність, пов'язана зі змінною компенсацією, буде в основному вирішена, істотного сторнування суми визнаного кумулятивного доходу не відбудеться.

Права на повернення

Згідно законодавства, клієнт має право повернути товари протягом певного періоду. Товариство використовує метод очікуваного значення для оцінки товарів, які не будуть повернуті, оскільки цей метод найкращим чином передбачає суму змінної вартості, на яку Товариство буде мати право. Для товарів, які, як очікується, будуть повернуті, замість доходу Товариство визнає зобов'язання щодо відшкодування. Право на повернення активу (і відповідне коригування вартості продажів) також визнається за право відшкодувати товари від клієнта.

Істотний компонент фінансування

Товариство застосовує практичний прийом, який не передбачає обов'язкового коригування обіцяної суми компенсації з метою урахування істотного компонента фінансування, якщо Компанія очікує, на момент укладення договору, що період між часом, коли Товариство передає обіцяний товар або послугу

клієнтові, та часом, коли клієнт платить за такий товар або послугу, становитиме не більше одного року. Коригуючи обіцяну величину компенсації задля урахування істотного компонента фінансування, Товариство користується ставкою дисконтування, яка застосовувалася б в окремій операції фінансування

між суб'єктом господарювання та його клієнтом на момент укладення договору. Ця ставка відображатиме кредитні характеристики сторони, яка одержує фінансування за договором, а також будь-яку заставу або забезпечення, надані клієнтом або Компанією, у тому числі активи, передані за договором.

Компенсації принципалу і агенту Товариство визначає, чи є вона принципалом чи агентом для кожного товару або послуги, обіцяних клієнтові. Якщо договір з клієнтом містить більше ніж один визначений товар або послугу, Товариство може бути принципалом щодо одних вказаних товарів або послуг та агентом для інших. Товариство є принципалом, якщо вона контролює вказаний товар або послугу до того, як такий товар або послуга будуть передані клієнтові. Товариство є агентом, якщо зобов'язання Товариства щодо виконання полягає у тому, щоб організувати надання вказаного товару або послуги іншою стороною.

Платою або комісією може бути чиста сума компенсації, яку Товариство залишає собі після сплати іншій стороні компенсації, отриманої в обмін на товари або послуги, які будуть надані цією стороною.

Подання

Коли якась частина договору виконана, Товариство відображає договір у звіті про фінансовий стан як контрактний актив або контрактне зобов'язання, залежно від співвідношення між виконанням Товариством свого зобов'язання за договором та оплатою, здійсненою клієнтом. Товариство відображає будь-які

безумовні права на компенсацію окремо як дебіторську заборгованість. Якщо клієнт платить компенсацію або Товариство має право на суму компенсації, яка є безумовною (тобто є дебіторською заборгованістю), Товариство, перш ніж передавати товар або послугу клієнтові, має відобразити договір як контрактне зобов'язання, на дату здійснення оплати чи дату, коли оплата має бути здійснена (залежно від того, яка дата раніше). Якщо Товариство виконує передачу товарів та послуг клієнту до того, як клієнт сплатить компенсацію або до того, як настане дата сплати такої компенсації, Товариство відображає договір в обліку як контрактний актив, за винятком будь-яких сум, відображених як дебіторська заборгованість. Контрактний актив - це право Товариства на компенсацію в обмін на товари або послуги, які Товариство передала клієнтові. Право на компенсацію є безумовним, якщо для того, щоб настала дата сплати такої компенсації,

необхідний лише плин часу. Товариство визнає дебіторську заборгованість, якщо вона має теперішнє право на сплату, навіть при тому, що ця сума у майбутньому може підлягати поверненню. В цій фінансовій звітності Товариство може використовувати терміни аванси отримані, дохід від реалізації, виручка - ці терміни аналогічні термінам договірне зобов'язання та дохід від звичайної діяльності у визначенні МСФЗ 15 "Дохід від договорів з клієнтами".

клієнтові. Якщо договір з клієнтом містить більше ніж один визначений товар або послугу, Товариство може бути принципалом щодо одних вказаних товарів або послуг та агентом для інших.

Дебіторська заборгованість

Після первісної оцінки дебіторська заборгованість враховується за вирахуванням резерву очікуваних кредитних збитків. Доходи і витрати, що виникають при припиненні визнання активу у фінансовій звітності, при зменшенні корисності і нарахуванні амортизації дисконту/премії, визнаються в звіті про сукупний дохід.

Компанія визнає дебіторську заборгованість "безнадійною" в одному з наступних випадків:

-коли минув строк позовної давності дебіторської заборгованості;

- у разі смерті фізичної особи - дебітора, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

-у разі визнання у судовому порядку фізичної особи - дебітора безвісно відсутньою або померлою;

-коли дебіторська заборгованість не може бути погашена внаслідок недостатності майна дебітора, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

-коли стягнення дебіторської заборгованості стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

-у разі, якщо юридичну особу визнано банкрутом у встановленому законом порядку або припинено у зв'язку з ліквідацією.

Для дебіторської заборгованості  Компанія оцінює резерв під збитки в розмірі, що дорівнює очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії.

Для оцінювання очікуваних кредитних збитків за дебіторською заборгованістю Компанія використовує матрицю резервування. Матриця резервування визначає фіксовані ставки резервування, залежно від кількості днів, що минули з моменту визнання безнадійної дебіторської заборгованості.

Резерв під збитки використовується на погашення після визнання такої заборгованості безнадійною відповідно до облікової Політики Компанії. Дебіторська заборгованість, що визнається безнадійною, списується з балансу з відображенням витрат (у т. ч. у разі перевищення суми дебіторської заборгованості над сумою сформованого резерву) у складі інших операційних витрат.

Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів. Компанія здійснює інвентаризацію дебіторської заборгованості відповідно до вимог чинної нормативно-законодавчої бази України. Списання дебіторської заборгованості з балансу здійснюється за наказом керівника Компанії, згідно затверджених керівником Компанії результатів інвентаризації тощо.

Дохід - це валове надходження економічних вигід протягом періоду, що виникає в ході звичайної діяльності суб'єкта господарювання, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників власного капіталу. Дохід має оцінюватися за справедливою вартістю компенсації, яка була отримана або підлягає отриманню. Доход, виникає в результаті таких операцій і подій:

а) продаж товарів;

б) надання послуг;

в) використання активів суб'єкта господарювання іншими сторонами, результатом чого є відсотки, роялті та дивіденди.

Дохід від продажу товарів має визнаватися в разі задоволення всіх наведених далі умов:

а) суб'єкт господарювання передав покупцеві су ттєві ризики і винагороди, пов'язані з власністю на товар;

б) суму доходу можна достовірно оцінити;

в) ймовірно, що до суб'єкта господарювання надійдуть економічні вигоди, пов'язані з операцією;

ґ) витрати, які були або будуть понесені у зв'язку з операцією, можна достовірно оцінити.

Якщо результат операції, яка передбачає надання послуг, може бути попередньо оцінений достовірно, дохід, пов'язаний з операцією, має визнаватися шляхом посилання на той етап завершеності операції, який існує на кінець звітного періоду. Результат операції може бути попередньо оцінений достовірно у разі задоволення всіх наведених далі умов:

а) можливо достовірно оцінити суму доходу;

б) є ймовірність надходження до суб'єкта господарювання економічних вигід, пов'язаних з операцією;

в) можливо достовірно оцінити ступінь завершеності операції на кінець звітного періоду; та

г) можливо достовірно оцінити витрати, понесені у зв'язку з операцією, та витрати, необхідні для її завершення.

Якщо неможливо достовірно оцінити результат операції, яка передбачає надання послуг, дохід має визнаватися тільки в обсязі, що не перевищує визнані витрати які підлягають відшкодуванню.

Дохід, який виникає в результаті використання третіми сторонами активів суб'єкта господарювання, що приносять відсотки, роялті та дивіденди, має визнаватися якщо:

а) є ймовірність, що економічні вигоди, пов'язані з операцією, надходитимуть до суб'єкта господарювання;

б) можливо достовірно оцінити суму доходу.

Відсотки мають визнаватися із застосуванням методу ефективної ставки відсотка, наведеного в МСБО 39, параграф 9 та К35 - К38. Роялті мають визнаватися на основі принципу нарахування згідно із сутністю відповідної угоди. Дивіденди мають визнаватися, коли встановлюється право акціонера на отримання виплати.

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про сукупний дохід:

а) попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.

б) погашення одержаних позик.

В останній робочий день року проводиться закриття всіх доходів і витрат на рахунок "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" .

Визначення пов'язаних осіб розкривається у відповідності до МСБО 24 "Розкриття інформації про пов'язані сторони".

Провідний управлінський персонал:

- Генеральний директор Товариства - Таран Олександр Васильович з 13.12.2022р., призначений на підставі рішення одноособового учасника ТОВ КУА АПФ "КЛАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" від 07.12.2022р.  № 24/11/22.

- Савченко Надія Олександрівна, громадянка України, заступник Генерального директора з маркетингу. Одноособовий учасник, кінцевий бенефіціарний власник (контролер) Товариства. Характер бенефіціарного володіння- прямий. Частка володіння у статутному капіталі Товариства-100% .

Пов'язаними особами Товариства є:

Провідний управлінський персонал:

- Генеральний директор Товариства - Таран Олександр Васильович з 13.12.2022р., призначений на підставі рішення одноособового учасника ТОВ КУА АПФ "КЛАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" від 07.12.2022р.  № 24/11/22.

- Савченко Надія Олександрівна, громадянка України, заступник Генерального директора з маркетингу. Одноособовий учасник, кінцевий бенефіціарний власник (контролер) Товариства. Характер бенефіціарного володіння- прямий. Частка володіння у статутному капіталі Товариства-100% .

Дивіденди протягом звітного періоду не нараховувались і не виплачувались.

Операції з пов'язаними особами Товариства у 2025 році:

- Нарахована заробітна плата Генеральному директору Товариства Тарану О.В., в сумі 109тис.грн.; та разова нецільова матеріальна допомога 4тис.грн.

- Заробітна плата заступнику Генерального директора Товариства з маркетингу  Савченко Н.О., в сумі 58тис.грн.;

Перелік суб'єктів господарювання, які перебувають під контролем або спільним контролем Савченко Н.О.:

 Операції, у 2025році, з суб'єктами господарювання, які перебувають під контролем або спільним контролем Савченко Н.О.

Операції з пов'язаними особами Товариства у 2024 році:

- Нарахована заробітна плата Генеральному директору Товариства Тарану О.В., в сумі 80тис.грн.; та разова нецільова матеріальна допомога 4тис.грн.
- Заробітна плата заступнику Генерального директора Товариства з маркетингу  Савченко Н.О., не нарахувувалась, в зв'язу з відпусткою без збереження заробітної плати на період дії карантину та військового стану на території України.

 Операції, у 2024 році, з суб'єктами господарювання, які перебувають під контролем або спільним контролем Савченко Н.О.

Фінансові активи станом на 31.12.2025р.: -Депозит в сумі 2000тис.грн., терміном погашення 06.2026р.; -Інша дебіторська заборгованість га загальну суму 3710тис.грн., у складі заборгованості за договорами фінансової допомоги в сумі 3574тис.грн. та заборгованості за винагородою в сумі 136тис.грн.; Заборгованість з нарахованих доходів 1тис.грн.; Заборгованість за виданими авансами-2тис.грн. Узагальнююча інформація щодо дебіторської заборгованості Найменування Договір Умови надання та термін Сума заборговаваності (контрагент) повернення Дт, тис.грн. ТОВ «ГРІН АР» Договір поворотної фінансової Допомога надана на допомоги б/н від 29.12.2025р безпроцентній основі, термін повернення 30.12.2026 800 ТОВ «ВДС ІНВЕСТ» Договір поворотної фінансової Допомога надана на допомоги б/н від 23.06.2025р безпроцентній основі, термін повернення 23.06.2026 1309 ТОВ «ВДС ІНВЕСТ» Договір поворотної фінансової Допомога надана на допомоги б/н від 29.12.2025р безпроцентній основі, термін повернення 30.12.2026 1465 АТ «ТАСКОМБАНК» Депозитний договір Відсоткова ставка 12,5%. СД/00965/23/ДУ-9, 30.12.2025 Термін повернення 26.06.2026 2000 Відсотки з нарах-них відсотків Термін погашення 01.01.2026 1 ТОВ «Інтернет Аванс Веб хостинг, термін 2 Інвест» погашення 18.08.2026 -Акції АТ «КЛАС ПЛЮС» (частка володіння 34,5593 %) на суму 7776тис.грн. Згідно Протоколу Загальних зборів учасників ТОВ КУА АПФ «КЛАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» № 01/02/21 від 01.02.2021р. Товариство планує продати фінансові інвестиції.Оцінка вартості зазначеної фінансової інвестиції станом на 31.12.2025 становить 7776тис.грн. Товариство виходить з того, що ця сума є найкращою наявною оцінкою справедливої вартості інвестиції станом на звітну дату, з урахуванням: • підтвердженого рішенням учасника наміру реалізації активу; • погодженого сторонами в попередньому договорі цінового орієнтиру; • відсутності ознак необхідності зменшення вартості інвестиції; • відсутності інформації, яка б свідчила про справедливу вартість активу на рівні, нижчому за 7 776тис.грн. Фінансові активи станом на 31.12.2024р.: -Інша дебіторська заборгованість га загальну суму 3664тис.грн., у складі заборгованості за договорами фінансової допомоги в сумі 2275тис.грн. та заборгованості за винагородою в сумі 158тис.грн.; Заборгованості за розірваним договором купівлі-продажу частки СК, в сумі 1270тис.грн.(на суму заборгованості нарахований резерв очікваних кредитних збитків в сумі 39тис.грн.) Заборгованість з нарахованих доходів 5тис.грн.; Заборгованість за виданими авансами-2тис.грн. -Акції АТ «КЛАС ПЛЮС» (частка володіння 34,5593 %) на суму 7776тис.грн. Згідно Протоколу Загальних зборів учасників ТОВ КУА АПФ «КЛАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» № 01/02/21 від 01.02.2021р. Товариство планує продати фінансові інвестиції.

Згідно п.п. 6-10 порядку оцінки вартості боргових фінансових активів (дебіторської заборгованості), затведженого наказом № 1/10 від 24.10.2025р.:

У випадку першого договірного відстрочення для контрагента терміну платежів вартість фінансового активу зменшується в залежності від перенесення строку сплати у таких розмірах:

­від 180 до 720 календарних днів - на 10%,

­від 721 до 1080 календарних днів - на 20%,

­більше ніж 1081 календарних днів- на 35%

від амортизованої собівартості фінансового активу.

У випадку нарахованих, але не сплачених доходів за фінансовими активами при їх оцінці застосовується такий же коефіцієнт.

Якщопродовження строку погашення дебіторської заборгованості здійснено більше ніж один раз та строк такого продовження перевищує 180 календарних днів, то вартість фінансового активу зменшується на 100%. У такому випадку будь-які додаткові коєфіцієнти чи фактори до уваги не приймаються.

У разі прострочення договірних платежів більшніж на 90 днів приймається спростовне припущення про те, що кредитний ризик за фінансовим активом зазнав значного зростання з моменту первісного визнання згідно з пунктом 5.5.11 МСФЗ 9.

У випадку прострочення контрагентом терміну розрахунків за договором розрахункова вартість фінансового активу зменшується в залежності від строку порушення у таких розмірах:

­від 30 до 60 календарних днів - на 30%,

­від 61 до 90 календарних днів - на 60%,

­більше ніж 90 календарних днів- на 100%.

Якщо строк прострочення за основною сумою боргу та за нарахованими доходами є різними, то кількість днів прострочення боргу визначається як більша кількість календарних днів прострочення.

У випадкупростроченнядебіторськоїзаборгованостібільшеніж 90 календарних будь-які додаткові коєфіцієнти чифактори до уваги не приймаються.

У випадку відстрочення, а потім прострочення строку виконання зобов'язання зменшення вартості активів, обчислені за п. 6 та п. 8 додаються.

Вартість дебіторської заборгованості зменшується на 100% у наступних випадках:

­Дебіторської заборгованості за договорами (угодами), предметом яких є об'єкти незавершенного будівництва або майнові права на них, у разі як що продовження строку її погашення здійснено більше ніж один раз та строк такого продовження перевищує 360 календарних днів;

­Нової дебіторської заборгованості, яка виникла внаслідок продажу попередньої дебіторської заборгованості та строк погашення якої складає більше ніж 180 календарних днів;

­Дебіторської заборгованості, яка виникла в наслідок застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), застосованих відповідно до Закону України "Про санкції".

При цьому будь - які додаткові коєфіцієнти чи фактори до уваги не приймаються.

Станом на 31.12.2025р. Товариство не має активів, наданих у заставу та виданих або отриманих забезпечень за зобовязаннями

Розкриття порядку складання звітності за сегментами здійснено відповідно до вимог Міжнародного стандарту фінансової звітності 8 "Операційні сегменти".

Інформація   формується   у   бухгалтерському   обліку  за господарським сегментом,  який   визначаються Товариством на основі його організаційної структури. Напрямок діялбності Товариства-здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів.

Звітний сегмент - Господарський.

Перелік Фондів, управління активами яких здійснює Товариство, станом на 31.12.2025р.:

(реєстраційний код за ЄДРІСІ 233629, дата внесення до ЄДРІСІ 17.04.2007р.)

Згідно рішення одноособового учасника Товариства від 23.12.2025р. № 23/12/25 прийнято рішення про припинення Пайового  венчурного  недиверсифікованого  закритого інвестиційного  фонду  "СМАРТ  ГЛОБАЛ  ІНВЕСТМЕНТС"  шляхом ліквідації за умови згоди всіх його учасників, в зв'язку із загальною нестабільною ситуацією та недоцільністю подальшого функціонування Фонду. Інформацію щодо ліквідації Фонду, порядку та строку пред'явлення кредиторами вимог до Фонду розміщено в загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР (№ публікації 144551) та повідомлено Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, вхідний номер повідомлення № 20/01-10/29622 від "23" грудня 2025р.

(реєстраційний код за ЄДРІСІ 233624, дата внесення до ЄДРІСІ 17.04.2007р.)

Згідно рішення одноособового учасника Товариства від 29.09.2025р. №29/09/25 прийнято рішення про припинення Пайового  венчурного  недиверсифікованого  закритого інвестиційного  фонду  "ФОРВАРД  ГЛОБАЛ  ІНВЕСТМЕНТС"  шляхом ліквідації за умови згоди всіх його учасників, в зв'язку із загальною нестабільною ситуацією та недоцільністю подальшого функціонування Фонду. Інформацію щодо ліквідації Фонду, порядку та строку пред'явлення кредиторами вимог до Фонду розміщено в загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР (№ публікації 143994) та повідомлено Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, вхідний номер повідомлення № 20/01-10/22483 від "29" вересня 2025р.

(реєстраційний код за ЄДРІСІ 233625, дата внесення до ЄДРІСІ 17.04.2007р.)

(реєстраційний код за ЄДРІСІ 233626, дата внесення до ЄДРІСІ 17.04.2007р.)

Згідно рішення одноособового учасника ТОВ  КУА АПФ  "КЛАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" від 26.12.2023р. №26/12/23, знаходиться на стадії ліквідації. Інформацію щодо ліквідації Фонду, порядку та строку пред'явлення кредиторами вимог до Фонду розміщено в загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР та повідомлено Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (Департамент ліцензування та регулювання в сфері спільного інвестування, недержавного пенсійного забезпечення та управління ФОН та ФФБ), вхідний номер повідомлення №24796 від 26 грудня 2023р. (номер публікації 104551).

18.04.2025р. в процесі ліквідаційних дій, в зв'язку з непред'явленням до викупу ТОВ АГРОФІРМА "КЕДР-АГРО" (код за ЄДРПОУ 32598402) в установлені строки належних йому інвестиційних сертифікатів ПВНЗІФ "БРОК ГЛОБАЛ ІНВЕСТМЕНТС", в розмірі 0,26%, незатребувані кошти внесені на депозит нотаріуса на користь ТОВ АГРОФІРМА "КЕДР-АГРО".

18.04.2025р. в процесі ліквідаційних дій, в зв'язку з непред'явленням до викупу ПП ФІРМА "ФЕРРОКОКСТРЕЙДИНГ-КО" (код за ЄДРПОУ 24992911) ), в розмірі 17,46%, в установлені строки належних йому інвестиційних сертифікатів ПВНЗІФ "БРОК ГЛОБАЛ ІНВЕСТМЕНТС", незатребувані кошти внесені на депозит нотаріуса на користь ПП ФІРМА "ФЕРРОКОКСТРЕЙДИНГ-КО".

27.05.2025р. розпорядженням НКЦПФР № 11/11/2286/С06-СІ, на підставі постанови 11/21/2341/К01 від   27.05.2025р., скасувано реєстрацію випуску інвестиційних сертифікатів на загальну суму 5000000,00грн. та проспекту емісії інвестиційних сертифікатів, зареєстрованого 10.05.2007р. Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку та анулюване свідоцтво від 15.11.2010р. № 1917 про реєстрацію випуску інвестиційних сертифікатів ПВНЗІФ "БРОК ГЛОБАЛ ІНВЕСТМЕНТС" ТОВ КУА АПФ "КЛАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ", що видане Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

23.06.2025р. розпорядженням НКЦПФР № 11/11/2463/С06-ІС скасовано реєстрацію регламенту та анульовано свідоцтво про внесення відомостей про ПВНЗІФ "БРОК ГЛОБАЛ ІНВЕСТМЕНТС"  ТОВ КУА АПФ "КЛАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ", реєстраційний код за Реєстром 233626, до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування.

В 2025 році, в зв'язку з Рішенням одноособового учасника від 26.12.2023р. №26/12/23  про припинення діяльності ПВНЗІФ "БРОК ГЛОБАЛ ІНВЕСТМЕНТС" ТОВ КУА АПФ "КЛАС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ", та відповідних розпоряджень НКЦПФР, Товариство фінансово - господарську діяльность не здійснювало.